Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Світовий досвід: ДЕРЖАВНА мова може вивчатися як перша чи друга, але ОБОВ’ЯЗКОВА 

Представниці УжНУ взяли участь у тренінгу з методики викладання другої мови у програмах з багатомовної освіти

0 448

«Методика викладання другої мови у програмах з багатомовної освіти» – такою стала тема чергового навчального тренінгу в Києві у рамках експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», в якому беруть участь навчальні заклади чотирьох областей: Одеської, Запорізької, Чернівецької та Закарпатської.

Від Закарпаття у тренінгу взяли участь дві представниці УжНУ – деканеса філологічного факультету, регіональна наукова консультантка проекту Галина Шумицька та доцентка кафедри української літератури Оксана Тиховська. Крім того, від нашої області на захід прибули завідувачка кабінету координаційно-методичної діяльності ЗІППО Олена Ціник, директорка ЗОШ І–ІІІ ст. № 4 м. Ужгорода Марія Фединець і вчитель початкових класів Ангеліна Брензович, директорка Виноградівської ЗОШ І–ІІІ ст. № 3 ім. Жігмонда Перені Ґабріела Гомокі та вчительки-словесниці Вікторія Колотварі та Наталія Годван, вчителька української мови та літератури Білоцерківської ЗОШ І–ІІІ ст. Наталія Келемен-Попша, виховательки ЗДО № 42 «Джерельце» м. Ужгорода Вікторія Луценко та Леся Шишмакова.

Робота провадилася під керівництвом експертів офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Катерини Хертель та Андрія Гончака, а також МОН України, яке представляла Світлана Харченко – головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України. Тренерами виступили Стефані Ріссе, доцентка тримовного Вільного університету Больцано в Італії, та Вікторія Булатова, викладачка Міжнародного університету в Центральній Азії, експерт Центру соціальної інтеграції (Киргизстан, м. Бішкек).

Пані Стефані, серед наукових інтересів якої є дослідження в галузі багатомовності та мовної політики (освітні мовні програми в багатомовних  суспільствах, зокрема Південного Тиролю), ділилася досвідом роботи у цій частині Італії, де 70% населення розмовляє німецькою мовою (італійська вивчається як друга), 26 % – італійською (німецька вивчається як друга мова) і 5 % – ладинською, вкоріненою у двох долинах – Бадія та Гардена, – де є паритетні школи. Оскільки в усіх школах цього регіону передбачена тримовна альфабетизація й над цим тут працюють уже понад 40 років, то пані Стефані продемонструвала шкільний підручник, написаний відразу чотирма мовами: до трьох названих долучена й англійська як іноземна, яку тут вивчають з 5 класу. Цікаво, що рівень володіння мовою визначає рівень зарплати, а якщо італійська чи німецька не є рідною, то, відповідно до чинного законодавства, особа не може викладати інший предмет цією мовою.

Що ж до Киргизстану, то тут державною є киргизька мова, яка й переважає у північній частині країни – у південній же – російська. З огляду на це популярними є двомовні школи: такі, де киргизьку викладають на академічному рівні, а російську – на комунікативному, такі, де навпаки, і школи з навчанням таджицькою та узбецькою мовами. Пані Булатова, яка є спеціалістом в галузі викладання російської мови як іноземної і як нерідної, співпрацює з Центром інноваційних технологій з підвищення кваліфікації викладачів мов при Міністерстві освіти і науки Киргизстану, протягом останніх 4 років є редактором вісника з багатомовної та полікультурної освіти в країнах Центральної Азії «Діалог».

Досвідом України щодо вивчення державної мови у школах з навчанням мовами національних меншин ділилася із присутніми Жанна Кошкіна, методист вищої категорії сектору освітньої інформації відділу освітньої політики ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України.

За результатами роботи учасники тренінгу отримали сертифікати за підписом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заньєра та директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрія Кононенка, а також тренерів Стефані Ріссе та Вікторії Булатової.

Доцентка УжНУ Оксана Тиховська, яка вперше брала участь у такого типу тренінгу, поділилася враженнями:

– Тренінг допоміг мені розширити власне бачення освітнього процесу у школі та виші. Тренери з Італії та Киргизстану яскраво візуалізували власний педагогічний досвід через презентації, добре продумані завдання для учасників, продуктивний діалог з аудиторією. Цікаво було почути про вивчення мов нацменшинами в інших країнах, їх ставлення до такого навчання та результативність методик, запроваджених в закордонних освітніх закладах. Приємно було почути, що вивчення державної мови національними меншинами, наприклад, в Італії сприймається спокійно: люди усвідомлюють важливість для них самих розширення мовних компетенцій, вони розуміють також, що і знання іноземних мов сприяє можливості їх самореалізації. Цікаво, що в деяких регіонах (зокрема, Південному Тиролі) існує навіть доплата тим працівникам у бізнес-структурах чи вишах, що знають кілька мов.

Оксана Тиховська та Галина Шумицька

Особливо цікавою для мене була методика вивчення усного мовлення, пов’язана з творчістю. Зокрема, тренер з Киргизстану запропонувала учасникам своєрідну гру. Спочатку кожна група повинна була скласти казку на основі запропонованої схеми, а потім відтворити її у ролях. Такий своєрідний перфоменс, безперечно, зацікавив учасників тренінгу, і, думаю, ще більше був би цікавим для учнів чи студентів.

Інше творче завдання полягало у вибудовуванні групами учасників тренінгу продовження оповідання, з моделюванням розвитку подій через 5, 15, 50 років. Цей навчальний блок теж був націлений на розвиток креативного мислення, актуалізацію вже здобутих знань і на відтворення власного бачення певних життєвих ситуацій, які близькі учням/студентам. Після розігрування написаного сценарію відбувалося активне обговорення почутого, була окреслена важливість  подібного методу для вивчення мови, розвитку усного мовлення. Такі методи, безперечно, сприяють засвоєнню лексики при вивченні другої мови, оскільки містять елемент гри, розвивають творчий потенціал учня, наближають урок до реалій життя підлітка. Водночас такий метод навчання-гри може бути застосований і під час вивчення інших предметів. Я обов’язково використаю отриманий досвід під час підготовки власних навчальних дисциплін, зокрема, апробую цей метод на заняттях з «Фольклору» та «Художньої літератури для дітей.

Загалом, багато інформації, озвученої на тренінгу, є дуже важливою для вчителів, що викладають українську мову у школах, де навчаються представники національних меншин. Безумовно, європейський досвід, уже апробовані методики, можуть бути своєрідним дороговказом для вчителів із Закарпаття, які працюють з угорськомовними дітьми й у навчальному процесі часто змушені розробляти різні методики. Тренінги, подібні до того, що я мала змогу відвідати, є дуже корисними з погляду підвищення кваліфікації, подолання освітніх стереотипів, успадкованих ще від радянської системи. Вони сприяють формуванню фахівця-філолога ХХІ століття, здатного швидко реагувати на виклики доби, залучати необхідні науково-технічні ресурси, апробовувати різні методики, націлені на максимально продуктивний результат – підготувати учня, який добре володіє українською мовою і складає ЗНО на «відмінно».

Медіацентр УжНУ –
за інформацією учасниці тренінгу Галини Шумицької

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.