Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

У 2018 році в УжНУ придбали найбільше наукового обладнання з часу незалежності України

Керівництво вишу готове й надалі матеріально заохочувати працівників, які публікуватимуться у виданнях із високим рейтингом

0 137
Проректор із наукової роботи Ігор Студеняк відзвітував про наукову діяльність Ужгородського університету в 2018 році.
Ігор Студеняк
Ігор Студеняк

НАУКОВІ ПРОЕКТИ. Дослідження провадили на 109 кафедрах 20 факультетів, українсько-угорського навчально-наукового інституту, НДІ, у лабораторіях та центрах. У складі науково-дослідної частини трудилося 77 штатних працівників та 83 сумісників. Загалом виконували 21 науковий проект із фінансуванням за рахунок держбюджету 8 млн 120 тис. грн. Зокрема, здійснено 12 фундаментальних, 5 прикладних і 4 наукові роботи молодих учених. І.Студеняк зауважив: за останні 5 років обсяги фінансування наукових досліджень ужнівців зросли втричі.

ЗДОБУТКИ. Важливою подією в науковому житті УжНУ стало відкриття на базі вишу (одного з восьми в нашій державі) центру колективного користування науковим обладнанням — «Лабораторія експериментальної та прикладної фізики», на фінансування якого МОН виділило 3 млн 500 тис. грн.

Про вагомі здобутки свідчить і відзнака УжНУ від Web of Science Award в номінації «Установа з найвищою ефективністю наукових досліджень у 2018 році».

Крім того, для вишу продовжили доступ до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету.

ВИНАХІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ. Упродовж 2018-го виш став власником 59 патентів. У Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» направили понад 80 заяв на видачу патентів України на винахід, корисну модель і промисловий зразок. Також було укладено два ліцензійні договори: із Чопською міською лікарнею та із Закарпатською обласною клінічною лікарнею імені Андрія Новака.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВЧЕНІ РАДИ. Торік в альма-матер функціонували 8 спеціалізованих вчених рад: із фізико-математичних, історичних, медичних (3), економічних, хімічних, юридичних наук. Вони провели захист семи докторських та 36 кандидатських дисертацій. Також до захисту прийнято три докторські й 15 кандидатських.
Воднораз докторські дисертації захистило 11 працівників УжНУ, кандидатські — 35. Дев’ятьом працівникам надано вченого звання професора, 15 — доцента.

АСПІРАНТУРА ТА ДОКТОРАНТУРА. Нині в аспірантурі за 18 спеціальностями навчаються 465 аспірантів та 19 докторантів. План прийому до аспірантури у 2018 році виконаний повністю: зараховано 148 осіб. Торік навчання завершили 87 аспірантів та 12 докторантів, 5 аспірантів достроково захистили дисертації.

dav

АКТИВІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ. Позитивною є динаміка результатів видавничої діяльності (докладніше — на
фото). До того ж науковці УжНУ дедалі частіше публікуються в наукометричних базах. У 2018 р. у Scopus було 125 статей представників університету, у Web of Science — 111. Найактивнішими виявилися фізики, математики, хіміки.

Як зауважив Ігор Іванович, таке пожвавлення, зокрема, зумовлене тим, що керівництво провадить політику стимулювання працівників. До прикладу, торік на преміювання виділили майже півмільйона гривень.

Водночас активними є й студенти та молоді учені. Протягом 2018-го до науково-дослідної роботи долучилися понад 4300 студентів ІV–VІ курсів.

Десятеро науковців отримували стипендії Кабінету Міністрів України. А два проекти колективів молодих учених здобули перемогу в конкурсі наукових проектів 2018 року.

Молодь гідно представила альма-матер на всеукраїнських змаганнях. Так, у конкурсі студентських наукових робіт ужнівці здобули І місце зі спеціальності «Соціальна робота», ІІ — з «Обліку та оподаткування», ІІІ — зі спеціальностей «Українська мова, література», «Облік та оподаткування», «Клінічна та фундаментальна медицина, стоматологія, фармакологія», «Міжнародне право».

Юнаки й дівчата стали й призерами Всеукраїнських студентських олімпіад, принісши УжНУ «золото» зі спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю», «срібло» – зі спеціальності «Програмування», «бронзу» – зі спеціальностей «Програмування», «Системне програмування», «Технічна діагностика обчислювальних пристроїв та систем».

Навесні 2018-го в УжНУ вже втретє влаштували конкурс інноваційних ідей «Стартап-УжНУ». Втішно, що захід вийшов на новий рівень: переможці взяли участь в міжнародному семінарі-тренінгу «Training and presentation of scientist business ideas» (Трієст, Італія) у контексті «European Early Innovators Innitiative», який фінансується Фондом стратегічних проектів Дунайського регіону.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Торік у структурі Наукової бібліотеки УжНУ створено Центр наукометрії та інформаційної підтримки досліджень. Також книгозбірня поповнила електронний каталог 140 020 записами та розмістила інформацію на новій онлайн-платформі.

ҐРАНТИ. Торік науковці кафедри твердотільної електроніки та інформаційної безпеки фізичного факультету УжНУ спільно з європейськими колегами продовжили виконання ґранту програми «Горизонт-2020». Фінансування за ґрантовою угодою Н2020-EU (ID-73112) «Посилення провідних європейських науково-дослідних інфраструктур» у 2018 році сягло 604,3 тис. грн.

За активної підтримки чеських партнерів УжНУ отримав лабораторні установки для Оже-електронної спектроскопії та магнетронного розпилення тонких плівок. Проект втілюється завдяки консорціуму СЕRІС-ЕRІС, до міжнародних партнерів якого належать установи Чеської Республіки, Італії, Австрії, Словенії, Сербії та Румунії.

ОНОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ. Ужгородський університет узяв курс на модернізацію. Крім вищезгаданих приладів, у 2018 році в університеті придбали наукове обладнання для фізичного, хімічного, стоматологічного, біологічного, медичного, медичного №2, географічного факультетів (на суму близько 2,8 млн грн за рахунок коштів спеціального фонду). Таким чином, у 2018 році в УжНУ закупили найбільше наукового обладнання за роки незалежності України.

У новому році планують й надалі оновлювати матеріально-технічну базу університету.

ЗАВДАННЯ НА 2019 РІК. Проректор із наукової роботи Ігор Студеняк підсумував: «Усі досягнення стали результатом злагодженої роботи науковців УжНУ, за що всім дякую. Основним завданням для Ужгородського університету є підтвердження статусу національного, тому наукова складова є суттєвою. Серед головного й атестація ЗНО в частині провадження наукової діяльності та боротьба за отримання базового фінансування, яке розпочнеться з вересня. Також важливою є перереєстрація наукових видань, яка завершиться в 2020 році».

Своєю чергою, ректор Володимир Смоланка зауважив: «У рейтингу наукової діяльності за результатами публікацій у Scopus УжНУ посідає 12 місце. Шановні колеги, керівництво готове й надалі матеріально заохочувати працівників, які публікуватимуться у виданнях із високим рейтингом».

Ольга Брайлян

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.