Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеології

З Леніном, інтернаціоналізмом та атеїстичним вихованням – на 12 факультетах з 600 викладачами та понад 10 тисячами студентів

0 97
70-ті роки для УжДУ позначені вагомими здобутками у галузі навчальної і наукової роботи, патріотичного та інтернаціонального виховання студентської молоді та початком будівництва студмістечка на БАМі.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеології17 жовтня 1970 року в «Закарпатській правді» виходить стаття «Дітище радянської влади», приурочена 25-річчю УжДУ, де тодішній ректор Д. Чепур звітує (стилістику й орфографію оригіналу збережено. – Ред.): «У 1963 р. при філологічному факультеті відкрито відділення угорської філології, з 1964 наш університет – третій серед вузів країни – запровадив спеціалізацію з хімії напівпровідників. З 1965 року у нас працює перша в СРСР наукова дослідна проблемна лабораторія по дослідженню електронних та атомних зіткнень. У 1969–70 роках відкрито спеціалізацію слов’янської філології на філологічному і медичної електроніки на медичному факультетах, теоретичної та економічної кібернетики і математичної логіки на математичному факультеті. У 1969 відкрито проблемну лабораторію по дослідженню космосу, з вересня 1970 відкрито спеціалізацію з фізичних основ мікроелектроніки. З грудня поточного року розпочне свою роботу підготовче відділення університету. <…> У складі вузу найбільша в області бібліотека на 800 тисяч томів, учбово-експериментальні майстерні, ботанічний сад, зоологічний, анатомічний, мікробіологічний музеї, високогірна біологічна база, бетатронна, мікротронна та кріогенна лабораторії, обчислювальний центр, станція спостережень за штучними супутниками Землі і т.д.». Навчально-виховну та науково-дослідну роботу тоді провадили 600 викладачів, які працювали на 12 факультетах. До слова, ректор зауважує, що, крім сотні монографій, підручників, посібників, тисячі наукових статей, викладачі вишу отримали десятки авторських свідоцтв і виконали понад 50 госпдоговірних наукових робіт на суму понад 500 тисяч карбованців. Студентів, які навчалися на більш ніж 20 спеціальностях і спеціалізацій, було вже понад 10000. Цікаво, що тоді в УжДУ здобували фах угорці, словаки, чехи, білоруси, румуни, німці.

«Університет підтримує наукові зв’язки з багатьма науково-дослідними інститутами, бере активну участь у роботі різних наукових з’їздів, конференцій, конгресів, нарад, у тому числі й міжнародних. Та й сам став традиційним центром проведення таких наукових нарад.<…> Щороку поглиблюються зв’язки університету з іншими вузами. До них, у першу чергу, слід віднести Московський, Київський, Ленінградський, Львівський, Томський і Горьковський університет нашої країни, Кошіцький університет ім. П. Й. Шафарика ЧССР, Сегедський і Ніредьгазький педагогічні інститути УНР».

Поділився ректор і планами на майбутнє: «Уже в цьому році на новій ділянці здійснюється  будівництво двох студентських гуртожитків готельного типу на 1500 місць. Скоро розпочнеться будівництво головного корпусу університету вартістю майже 4 млн карбованців».

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїТоді ж у «Закарпатці» друкують статтю завідувача відділу зарубіжних зв’язків університету Хоми Олексика «Інтернаціоналісти», у якій він розповідає про досягнення вишу: «Спільними зусиллями УжДУ і Кошицького університету ім. П.Й. Шафарика видано антологію закарпатської поезії з 16 століття, два томи повного зібрання творів Олександра Духновича.<…> Виконуючи свій інтернаціональний обов’язок, колектив нашого вузу відряджає своїх кращих представників для братерської допомоги народам країн Азії та Африки, які стали на шлях самостійного економічного розвитку, в підготовці висококваліфікованих національних кадрів. Наші науковці несуть народам цих країн не тільки знання, а й тепло сердець радянських людей… <…> Уже традиційним став обмін студентами з вузами соціалістичних країн для проходження ознайомчої виробничої практики.Тільки в цьому році 120 студентів різних факультетів УжДУ провели виробничу практику за рубежем і стільки ж студентів зарубіжних вузів – у нас.  <…> У нашому університеті проводяться науково-теоретичні конференції студентів і викладачів. Великий резонанс мали проведені в УжДУ міжнародні  науково-теоретичні конференції, присвячені 100-річчю з дня народження Леніна, 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції». Якщо відкинути обов’язкові ідеологічні нашарування й пафосну риторику тих часів, то справді переконуємося, що досягнення ще молодого вишу не можуть не вражати. Але данину часу, зрозуміло, в університеті віддавали сповна.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУ 70-му році в УжДУ проводиться чимало заходів, присвячених 100-літтю з дня народження Леніна. Вони широко висвітлювалися у «Закарпатській правді». Так, наприклад, у Берегівському райкомі КП України завідувач кафедри наукового комунізму В.І. Худанич разом із колегами-викладачами прочитали лекції, присвячені ідеям Ілліча. А студенти 2-го курсу медфаку УжДУ провели конференцію, де говорили про теоретичну спадщину вождя. Також відбувся Ленінський залік студентів «Вчитися комунізму!». На факультетах, в академгрупах, наукових гуртках вивчали ленінські праці, а ще проводили тематичні вечори «Що значить жити і працювати по-ленінськи?», «Ваше слово про Леніна».

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУ бібліотеці УжДУ відбулася читацька конференція за книгою «Леніна славлять Карпати», у якій, крім студентів, взяли участь письменники В. Поліщук, В. Вовчок і П. Скунць.

У студентському гуртожитку №2 було проведено вечір, присвячений 100-річчю з дня народження Леніна, який організувала кафедра української літератури. На ньому велася бесіда про українську Ленініану, українських радянських письменників, які удостоєні премії Леніна.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУ рамках святкування 100-ліття Леніна і 25-річчя УжДУ відбувся виїзд філологічного факультету на чолі з деканом Й. Дзендзелівським на Міжгірщину, про що написав у «Закарпатку» тодішній студент філфаку Василь Густі. Він зазначив, що трудящі захоплено слухали виступи доцентів В.І. Лавера «В.І. Ленін про мову» і «У Радянській родині розквітає Закарпаття» та Ю.Д. Туряниці «В.І. Ленін і народна творчість».

У 70-х роках набула великого розвитку пропаганда атеїзму. В УжДУ проводяться конференції про атеїзм, студенти з лекціями на цю тему їздили до школярів, студентів профтехучилищ. Якщо вірити дописам в обласній газеті, атеїзм набув великої популярності серед університетської молоді. Так, у «Закарпатці» за 1978 р. з’являється допис «Студенти-пропагандисти» п’ятикурсника хімфаку Ф. Мельника, у якому він закликає своїх ровесників бути пильними, не піддаватися релігійному впливу, провадити антирелігійну пропаганду у своїй сім’ї, а кафедру атеїзму доручати студентам перед релігійними святами читати атеїстичні лекції. Також в УжДУ відбулася обласна конференція атеїстів, у якій з доповідями виступили доценти Ужгородського університету М. Тиводар, І. Едельман, М. Животок.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеології

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїЯк дізнаємося із «Закарпатської правди», у другому семестрі 1975 року розпочало роботу слов’янське відділення на філфаку УжДУ. Було створено 3 групи по 10 чоловік у кожній з такими спеціальностями: російська філологія і сербо-хорватська мова, угорська філологія і словацька мова, українська філологія і чеська мова.

В Ужгородському університеті у 70-х роках продовжувала свою діяльність загальноуніверситетська літстудія ім. Ю.Гойди (її ще називатимуть факультетом поезії), куди збиралися «любителі образного і поетичного слова, які прагнуть пізнати секрети творчості на літературній ниві». Про це повідомила «Закарпатка» у замітці про перше в навчальному році засідання літстудії, на якому обговорили питання про підготовку літературного альманаху, присвяченого 25-річчю вишу.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїДо речі, про творчість. Функціонували в університеті і навчально-експериментальні майстерні, куди входили токарний, слюсарний, гальванічний, теслярний, склодувний, радіомеханічний, електрозварювальний, кінодемонструвальний цехи та фотолабораторія. Колектив майстерень забезпечував ремонт і виготовлення приладів, машин, установок тощо. Також там проходили практику студенти-другокурсники фізфаку та третьокурсники хімфаку. У згаданих цехах їх навчали тої чи тої справи, відтак – заліки. Лише після них студенти мали право користуватися обладнанням кафедр, лабораторій і самі могли щось проектувати. При майстернях працювали фото- та кіногуртки, де щорічно навчалося 50–60 студентів. Після навчання учасники складали іспити з фото- та кіносправи, а кваліфікаційна комісія надавала їм спеціальності «Кіномеханік вузькоплівного кіно» або «Громадський фотокореспондент» і видавала відповідні документи.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїТакож при УжДУ було створено первинну організацію Спілки журналістів СРСР. Планом роботи спілки було передбачено «надавати практичну допомогу у підготовці громадських дописувачів з числа студентів на відділення журналістики факультету громадських професій, у випуску стінних газет і сатиричних додатків до них». УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїГоловою організації обрали відповідального секретаря редакції газети «Радянський студент» УжДУ В.В. Туряницю.

На факультеті громадських професій студенти Ужгородського університету могли здобути професію екскурсоводів. Після навчання вони працювали перекладачами та екскурсоводами груп, які приїжджали в СРСР за маршрутами бюро міжнародних молодіжних подорожей «Супутник».

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУ 70-х роках Ужгородський університет поглиблює міжнародне співробітництво. На шпальтах «Закарпатки» цього періоду з’являються численні публікації про відвідини іноземних гостей УжДУ та договори про співпрацю. Так, у 1970 р. кафедра фізики напівпровідників УжДУ уклала робочий договір з кафедрою експериментальної фізики з Кошицького університету ім. П. Шафарика. У рамках цієї співпраці планувався обмін досвідом роботи, написання монографій, посібників, взаємні поїздки делегацій, обмін викладачами та науковцями.

УжДУ-сімдесятник: розвиток крізь товщу радянської ідеологіїУ 1971р. Ужгородський університет відвідав гість Академії наук СРСР, професор Іллінойського університету США Кларк Робінсон, відомий своїми працями й дослідженнями у галузі ядерної фізики. Також УжДУ відвідав завкафедри історії угорської мови Будапештського університету, доктор філол. наук, професор, член-кор. АН Угорської Народної Республіки Роланд Бенке. Протягом місяця він читав лекції студентам відділення угорської мови і літератури. А на факульетет іноземних мов приїхав професор Берлінського університету ім. Гумбольдта Георгардт Лінднер, який читав студентам лекції та проводив практичні заняття.

Цікаво, що закордонні гості, які приїжджали в університет, поповнювали новими саджанцями Сад дружби, який був закладений на «Скалці».

 

(Далі буде)

Підготувала Галина Кришінець – для Медіацентру УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.