Із початком війни на Донбасі в Ужгороді почали зустрічати світанок головного державного свята «Молитвою за Україну», що вже стало доброю традицією. Тож цей рік не виняток. До слова, Ужгород – єдине місто, де відбувається такий захід. Задля цього об’єднуються Закарпатський народний хор та духовенство краю, а підтримати їх приходять небайдужі містяни від малого до великого.
Цікаво, що локації з року в рік змінюють – цього разу обрали Ужгородський катедральний собор. Молитва тут лунала дев’ятьма мовами, аби показати мультикультурність нашого краю й те, що тут мирно живуть представники різних національностей – власне, того ж прагнемо в усій країні.
Художня керівниця та головна диригентка Закарпатського народного хору Наталія Петій-Потапчук каже: «О 6 годині сонце сходить у Києві і ми якраз починаємо акцію «Молитвою», а о 6:36 воно сходить на Закарпатті – у цей час ми виконуємо Гімн України. Таким чином демонструємо, що ми – єдина країна. Сьогодні ми підготували програму, яка пов’язана зі світанком: приміром, виконували композицію «Зійде сонечко над Карпатами» і дівчата з рушниками як горянки зустрічали перші промені сонця. Думаю, така спільна хорова і канонічна молитва обов’язково дійде до Всевишнього, бо ми усім серцем бажаємо процвітання нашій державі».
Окрім молитов та художніх номерів лунали й вірші закарпатських поетів, а священнослужителі благословляли Україну на мир. Привітати українців з власної ініціативи завітали навіть гості з Латвії, які підготували для нас хореографічний номер, а Закарпатський народний хор виконав пісню латиською мовою. Таким чином саме сьогодні акція стала міжнародною.
Цьогоріч уперше до такого формату святкування долучився магістр юрфаку Павло Величко. Хлопець розповідає: «Вперше фізично приєднався до молитви за Україну з нагоди Дня Незалежності саме сьогодні. Попередні роки доводилося бувати в столиці в цей час, що теж вважаю дуже важливим моментом для справжніх та відданих патріотів країни. Дуже ціную, що такі святкові ранки в нашому місті є, адже вони об’єднують та надихають продовжувати боротьбу. Надзвичайно щасливий бути поруч із цими людьми».