Тільки-но уявіть: у королевському замку «Нялаб» сплелися історії про культурні надбання й хитрі афери. Тут холодними зимовими вечорами грали в шахи біля комину, а широкі стіни з маленькими вікнами прикрашали неймовірні гобелени та кахлі з дивовижними зображеннями. На столі під смачне місцеве вино, яким платили данину, завжди була дичина з навколишніх лісів чи риба з Тиси. А десь за стінкою однієї з численних кімнат при свічках народжувалося славнозвісне Королевське Євангеліє. Тепер про минулу розкіш несміливо нагадує хіба що табличка з написом «Пам’ятка архітектури». А над руїнами стін виросли справжні хащі.
Розчистити територію від дерев і кущів взялися зо три десятки представників УжНУ: викладачі та студенти факультету історії та міжнародних відносин, факультету суспільних наук, а також численні випускники. Корисній справі посприяла місцева влада, суттєво допомогли й представники Виноградівського лісгоспу. Об’єднало всіх Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття».
Директор АРР «Закарпаття» Михайло Данканич каже: «Ця акція є третьою і завершальною розчисткою території замку. До цього ми з волонтерами приводили до ладу замки у Квасові та Вишкові. Все це робимо в рамках проєкту «Відновлення туристичної привабливості історичного Соляного шляху», що є частиною Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014–2020 за фінансової підтримки Євросоюзу. Кінцева мета – привернути увагу туриста до історичного Соляного шляху й забезпечити пам’яткам архітектури належний догляд з боку місцевого самоврядування».
Замок «Нялаб» розмістився в Королеві на пагорбі вулканічного походження. З нього відкриваються краєвиди на саме селище з одного боку, з іншого –видніється річка Тиса й Чорна гора.
«Це місце унікальне, – каже туризмознавець, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи Федір Шандор. – Де ще можна знайти таку концентрацію визначних пам’яток? Он там, за рікою, найдавніша у Центральній та Східній Європі стоянка первісної людини, неподалік неї – Малокопанське городище й залишки дакійського поселення. З одного боку Виноградівський, а з іншого – Хустський замки. Свого часу Нялаб був справжнім культурним осередком. Тут створили найдавнішу відому писемну пам’ятку Закарпаття Королевське Євангеліє та першу книгу угорською мовою! Що казати про те, зі скількома видатними іменами пов’язана ця земля? Тепер Королевський замок не популярний серед туристів, однак тут величезний природний потенціал і чудовий клімат. Важливо, щоб місцеві мешканці самі розуміли це й прагнули розвиватися в цьому напрямку. А ми раді допомогти».
На території замку ще з 2007 року діє археологічна експедиція УжНУ. Керує нею доцент кафедри археології, етнології та культурології Ігор Прохненко. Каже: «За роки експедиції ми зібрали величезну кількість матеріалів. Наразі щодо археології цей замок є найбільш дослідженим на Закарпатті. Тут знайдено феноменальний матеріал: це імпортна кераміка, дивовижні кахлі, різноманітні прикраси, ігри, зброя, причому тут є унікальні уламки гармат, яких на інших замках не знайдеш. Ну і, звісно, монети – як оригінальні, так і підроблені. Ми розкопали кімнату, де працював тутешній фальшивомонетник. Однак його діяльність була ширшою: він виготовляв також надгробки та робив різьблення по каменю – всьому цьому є археологічне підтвердження».
Крім розчистки території, за два дні акції археологи віднайшли чимало уламків кераміки, вже згадані монети, а також – несподівано для себе – уламок бронзової булави.
Окрім усього, у рамках реалізації проєкту з відновлення привабливості Соляного шляху ужнівці готують монографію. А для туристів невдовзі тут встановлять дороговкази та мініскульптурки.
«Без людського подиху цей замок занепадає, а стежки заростають чагарниками. Якщо кожен із нас покаже це місце своїм дітям чи родичам, то стежка й наступного року приведе туристів під стіни колишньої фортеці», – наголошує Ігор Прохненко.
Хтозна, які ще таємниці минулого ховаються під завалами стін «Нялабу»…
