Гостей зустрів єпископ Мілан Шашик, а вів екскурсію доктор мистецтвознавства, викладач Закарпатської академії мистецтв, фахівець із церковного живопису та архітектури Михайло Приймич. Стартував захід із нещодавно відреставрованої каплички середини ХІХ століття, яку розписував Йосип Бокшай у стилістиці українського романтизму наприкінці 1920-х років. Художник доповнив барокові розписи сцен із Біблії й закарпатськими акцентами. Адже на стелі зображені також чотири дерев’яні храми різної стилістики з різних частин Закарпаття, а саме – бойківська церква із села Ужок, лемківська церква із села Плоского (нині вона збережена в музеї просто неба в селі Пирогові), храм у стилі марамороської готики зі Стеблівки та гуцульська Струківська церква. За словами мистецтвознавця, тільки на території Закарпаття сходяться всі стилі дерев’яних церков, а в каплиці резиденції найкраще збережений монументальний живопис Йосипа Бокшая.
Відтак всі охочі змогли побачити консисторіальний зал, розписи якого справляють враження 3D. Імовірно, що його розписували до приїзду Марії Терезії. Далі екскурсія продовжилася в приймальні єпископа Мілана, його відпочинкових кімнатах, де відвідувачі згадували, як вони тут сиділи в читальному залі. На жаль, через варварське ставлення до будівлі за часів радянської влади, автентичні розписи в цих приміщеннях не вдалося відновити. Проте відтворений інтер’єр ХІХ століття та краєвиди з вікон справив на гостей незабутні враження.
Далі від напливу людей групи розділилися. Але, напевно, всі побачили кабінет помічного владики Ніла, секретаря та канцлера й коридор із галереєю портретів усіх єпископів Мукачівської греко-католицької єпархії. Більшість із реконструйованих кімнат відновлював за невеликими фрагментами й розписував художник Павло Ковач. За його словами, буквально минулої суботи він закінчив останню, одинадцяту, кімнату, а загалом його робота тривала впродовж одинадцяти років.
Крім показу власне розписів інтер’єру резиденції, відвідувачів запрошували на перегляд фільму про Теодора Ромжу, а молодь презентувала своє дозвілля при церкві – студентські зустрічі, де щопонеділка та щочетверга о 19:00 зустрічаються студенти Ужгородського університету. Зокрема, презентували відео з поїздок до інших міст, організовані табори відпочинку тощо.
Також охочі могли оглянути галерею фотографій з підпілля в коридорі першого поверху, читальний зал відділу стародруків Наукової бібліотеки УжНУ, де були виставлені книги з бібліотеки єпископа Андрія Бачинського, та катихетичні зали; мали нагоду відтак пройти у внутрішній дворик з чудовими краєвидами й пригощанням чи спуститися в крипту. Адже під собором поховано близько 70 єпископів, священиків, ректорів семінарії тощо. Як відомо, крипта була поруйнованою за радянської влади, проте збереглися дві могили – єпископів Андрія Бачинського та Теодора Ромжі. Мощі останнього було перезахоронено в самому храмі після беатифікації.
Оглядини були продумані до дрібниць – практично в кожній кімнаті чи коридорі були семінаристи, які спрямовували гостей і розповідали цікаві факти для тих, хто не встиг за екскурсоводом через велику кількість людей. Проте можна було й просто насолоджуватися атмосферою то під церковний хоровий спів, то під класичну музику, яка в стінах резиденції була дуже доречною.
