В УжНУ обговорили проблеми домашнього насильства й насильства за ознакою статі та шляхи їх подолання

Керівниця Центру ґендерної освіти при УжНУ Маріанна Колодій пояснює: «Щороку ми проводимо такі підсумкові круглі столи. Обговорюємо питання надання допомоги людям, що постраждали від домашнього насильства. Це велика проблема у нашому суспільстві, і ми намагаємося бути майданчиком для діалогу між різними органами, структурами, організаціями, щоб вони могли проговорювати проблеми, зміцнювати успіхи, поліпшувати надання послуг у цій сфері. Щороку плануємо заходи на майбутній рік, мережуємося, щоб працювати потужніше. В Україні насильство – це явище масове й замовчуване, тому ставимо перед собою завдання, щоб цього було менше».

УжНУ й Центр ґендерної освіти переймається не тільки питаннями насильства в місті та області, а й наявності цього явища серед працівників і здобувачів освіти університету зокрема. Проректорка Мирослава Лендьел наголосила, що для університету важливо долучатися до соціальних аспектів життя краю, адже те, що часто відбувається за зачиненими дверима дому, впливає на ситуацію в країні загалом.

Під час круглого столу обговорили проблему в кількох дискусійних панелях. Торкнулися питань правової допомоги постраждалим від домашнього насильства, надання соціальної та психологічної допомоги, а також притулку потерпілим.

«За останні 2 роки повідомлень про домашнє насильство на 102 побільшало, – стверджує старша інспекторка з особливих доручень Управління дотримання прав людини Національної поліції України Тетяна Щерба. – Це пов’язано з пандемією і більшим рівнем довіри до поліції. Ми проводимо різні соціальні акції й показуємо, що відкриті до допомоги. Чомусь більшість людей вважає, що домашнє насильство лише фізичне. Але воно може бути психологічним, економічним, сексуальним. Людина може не знати, що вона постраждала від домашнього насильства, або не хоче цього визнати. Не терпіть насильство – звертайтеся по допомогу».

Під час зустрічі торкнулися й питання кризових кімнат, де постраждалі можуть дістати прихисток від насильника, обговорили й функціонування так званих «зелених кімнат», де проводять інтерв’ювання дитини, що постраждала або стала свідком домашнього насильства.

Психологиня Кризового центру м. Ужгорода Тетяна Хорошилова розповідає: «Постраждалі звертаються до нас щодня. І чим більше людей про нас чують, тим більше звертаються. Люди не знають, куди йти, як діяти в ситуаціях насильства. Насправді ж потрібно негайно телефонувати на 102 і чітко казати, що ви постраждали, вказати, якщо це відбувається при дитині. Часто люди не звертаються, бо вважають, що повинні мати докази. Але поліції НЕ потрібні докази. До того ж у кризових ситуаціях нерідко слід одразу вилучати жінку з дитиною від насильника».

Вчора, 8 грудня, в Ужгороді відкрили першу кризову кімнату, тож у разі потреби постраждалі зможуть знайти прихисток. Адресу кризової кімнати не розголошують із міркувань безпеки.