Від ротонди до скансену: новий екскурсійний маршрут студентів ФІМВ охопив п’ять історико-архітектурних та флоро-ландшафтних локацій
Юні історики під проводом невтомного Ігоря Прохненка оглядали архітектурні пам’ятки, слухали лекції, по-новому відкриваючи для себе ніби вже до піщинки відомий Ужгород
Першою точкою в маршруті стала Горянська ротонда з її незвичною формою й рідкісними за виконанням фресками. Викладач і його підопічні з’ясували зв’язок церкви з історією міста, милувалися майстерними витворами середньовічних митців італійської художньої школи Джотто. Саме ця частина екскурсії викликала найсильніші почуття в студентів, адже більшість навіть місцевих першокурсників були тут уперше. Студент Сергій Сенькович, який і раніше цікавився релігійною тематикою, високо оцінив ідею лекції в цьому місці: «Найбільше в Горянській ротонді мене вразила її витонченість, особливо вітражні вікна, що створювали особливий ефект у приміщенні. На екскурсії ми не тільки дивилися на архітектурні пам’ятки, а й дізнавалися про їхню історію. Це додало мені бажання вивчати побут і повсякденне життя рідного краю».
До другої локації – церкви Яна Непомуцького – дістатися було не дуже легко, проте студенти впоралися зі складним завданням. Як винагороду дістали змогу послухати цікаві факти про цю святиню. Від колись гарної споруди з яскравими елементами готичної архітектури нині, на жаль, залишилися тільки руїни.
Наступною зупинкою став Радванський кар’єр, де всі відпочили, помилувалися прозорістю водойми в оточенні скелястих ландшафтів і налаштувалися на повернення в центр міста. «Екскурсії просто неба завжди мають особливу атмосферу й відкривають багато можливостей: ми збагачуємося знаннями, але також гарно проводимо час і нам буде, про що згадати. Це безцінні моменти в нашому житті», – вважає студентка Юлія Пузяк.
Ініціатор заходу Ігор Прохненко також звернув увагу на переваги й користь студентсько-викладацьких походів: «Оскільки ми представляємо Ужгородський університет, маємо змогу відвідати навіть такі об’єкти, куди у вихідні не пускають пересічних туристів». Власне тому черговим пунктом мандрівки став ботанічний сад. Студенти прогулялися алеями з різноманітною рослинністю, зокрема й реліктовими видами. Тож історико-пізнавальний маршрут гармонійно прикрасила ботанічна родзинка вишу.
Останньою локацією на шляху стрімких переміщень став Музей народної архітектури і побуту. Історики та їхні друзі з інших факультетів ходили вуличками імпровізованого поселення з етноархітектурними будівлями різних районів області, ознайомилися з інтер’єром старих хаток і спостерігали за тваринами. «Я під неймовірними враженнями від сьогоднішнього дня. Відкрила для себе сакральну красу ротонди, екзотичність ботсаду, справжню карпатську естетику нашого скансену. Це більше, ніж просто навчальна екскурсія, – це пізнання себе, своєї історії та творення нового кругозору», – поділилася думками студентка Віолета Фенцик.
Ігор Анатолійович дуже задоволений вихованцями факультету, які не шкодують часу й зусиль для саморозвитку: «З кожною екскурсією студенти все більше й більше окультурюються. Для нас головне не тільки виховати інтелектуала: історика, археолога, етнолога, а передусім треба зберегти й розвинути в кожному індивіді людину. Під час таких поїздок першокурсники, які донедавна ще були в різних колективах, школах, соціальному середовищі, усвідомлюють, що в житті в них з’явилися нові друзі, нова «зграя»». Також викладач анонсував наступні маршрути для пізнавальних подорожей, більшість із яких виходять за межі Закарпаття.