Спланувавши подорож і зарядившись ентузіазмом, група студентів вирушила в мандрівку. Дорога пролягала через місто Сколе на Львівщині, де наші подорожани влаштували собі невелику оглядову екскурсію.
На місці ж, в селі Урич, з першого погляду на природні краєвиди та ландшафтні дива всіх охопила й міцно полонила неповторна атмосфера фестивалю – наче час повернувся на сотні років назад і розважав новоприбулих мисливців за яскравими враженнями. Подорожани швиденько розклали наметове містечко, на правах старшого залишили поводиря за сторожа й не гаючи часу вирушили ознайомлюватися з програмою фестивалю.
Першого ж дня відвідали низку майстер-класів з традиційних ремесел, мали можливість відчути себе верхи на конях, узяли участь у тренувальних боях. Дехто вподобав ковальську справу, хтось навчився ткати середньовічне сукно, а інші – виготовляти глиняний посуд. Це був не просто урок історії, а справжній дотик до побуту й культури того часу, що потужно візуалізувало почуте на університетських заняттях.
Найбільшим враженням для студентів стало відвідування безпосередньо залишків фортеці Тустань – місця, де колись вирувало життя та відбувалися важливі історичні події. Користуючись особистим знайомством з керівництвом архітектурного комплексу (Андрієм Котлярчуком, Василем Рожком та Романом Миською), дізналися про історію археологічних досліджень цієї пам’ятки, про те, як ця фортеця захищала кордони Київської Русі, як тут велася торгівля, загалом про її значення в контексті історії краю. Всі довго прогулювалися серед скельних утворень, піднімаючись на оглядові майданчики, з яких відкривалися все нові захопливі краєвиди Карпат. Величні гори й скелі навколо фортеці створювали відчуття, що час завмер, а присутні стали частиною тієї далекої епохи.
Другий день видався не менш насиченим, адже Фестиваль «Ту Стань!» славиться різнобарвною культурною програмою. Студенти мали нагоду насолодитися виступами фольклорних колективів, які виконували автентичні народні пісні й демонстрували танці. Звуки традиційних інструментів гармонійно перепліталися з сучасними етнічними мотивами, створюючи унікальну атмосферу єднання минулого і сьогодення.
Особливо запам’ятався концерт з участю яскравого етногурту, який наповнив атмосферу фестивалю новими ритмами. Просто неба, серед величних скель, студенти відчули себе частиною чогось більшого, чимось невловимим, але дуже важливим для кожного, хто прагне розуміти й цінувати свою історію.
Третього дня однією з найцікавіших частин фестивалю стала історична реконструкція, яка дозволила на власні очі побачити, як жили люди в середньовіччі. Захоплено спостерігала молодь за лицарськими турнірами, де воїни демонстрували свої бойові навички й честь.
Але в кожної казки є щасливий фінал: і потужна триденка в горах, наповнена позитивними враженннями і приємною втомою від насичених миттєвостей, завершилася поверненням студентів до Ужгорода.
П’ятикурсник Михайло Грицак відвідав «Тустань» уперше: «Велика кількість різного роду середньовічних ремесел відразу привернула увагу, але найбільше сподобалася ковальська справа. Я був не просто спостерігачем, а мав можливість безпосередньо взяти участь у виготовлені різного роду предметів і власноруч відкував собі сувенір на пам’ять».
Третьокурсник Максим Наровський, що вивчає історію та археологію, теж ділиться враженнями: «Дивлячись на макет і відвідавши самі скелі, відчуваю, що найбільше мене вразило те, як гармонійно дерев’яна фортеця Тустань була вписана в гряду гірських масивів. Уявіть собі: на вершині скель стояла дерев’яна споруда, яка служила оборонним форпостом і водночас митним пунктом. Найбільше запам’яталися саме ті моменти, коли ми стояли на оглядових майданчиках, звідки відкриваються захопливі краєвиди на Карпати. Ти бачиш ці гори й розумієш, наскільки стратегічно важливим було розміщення Тустані і яким цікавим мало бути життя людей на цих укріпленнях».