Студенти-історики з навчально-пізнавальною екскурсією відвідали Невицький замок
До вояжу служителів Кліо та Кассандри під орудою невтомного Ігоря Прохненка цього разу пристали й послідовники Гіппократа та шанувальники Кейнса
Окрилені розповідями старшокурсників, фрешмени історичного цеху вирішили негайно скористатися цим подарунком погоди й розпочати цикл навчально-пізнавальних екскурсій по археолого-архітектурних пам’ятках України. Ланцюжок закономірно будували від найпростішого щодо транспорту варіанту до більш складних і амбітних, але вже протоптаних колегами маршрутів. За «жертву» своїх вікендовоих жадань студентсько-викладацький актив подорожан обрав сиво-кам’яну Невицьку твердиню.
Близько пів сотні охочих зібралося на вокзалі міста над Ужем, які за лічені миті заполонили колоритний вагон приміської електрички, розбавивши традиційний загін дачників. Приємно, що до вояжу служителів Кліо та Кассандри пристали й послідовники Гіппократа та шанувальники Кейнса. У сусідньому вагоні побачили коледжан-туристів, які теж вирішили не вбивати на дивані дорогоцінний час і рухалися своїм маршрутом до Кам’янецького лісництва.
Промені небесного світила пронизували ранковим теплом простір зупинки Невицький підзамок, а цілеспрямований колектив однодумців рушив у напрямку нових знань про закарпатську минувшину. Весело подолали лагідно-хиткий підвісний міст, зиґзаґ гірської серпантинної дороги – і вийшли до укріплень відомої фортеці. Тут до екскурсії приєдналася й родина викладача факультету математики та цифрових технологій Олександра Рейтія, знаного своєю любов’ю до закарпатського краєзнавства. Усі гуртом: студенти, викладачі, діти – уважно слухали історію пам’ятки, дізнавалися цікаві факти радості і смутку колишніх власників замку, роздивлялися, торкалися археологічних артефактів часів середньовіччя та раннього модерну. Зручними туристолюбними переходами й фотозонами рухалися від точки до точки, примножуючи свій професіоналізм і завантажуючи сховища пам’яті своїх телефонів. Колективні світлини мінялися на індивідуальні, портретні – на пейзажні, навіть на натюрморти. Задоволена юрба зазирала чи не в усі видимі й таємні закутки туристичної локації, ще не відаючи, що викладацький склад підготував їй невеличкий сюрприз.
Малопомітною, не відомою пересічному шанувальнику історичної архітектури стежкою, що звивалася по прихованих від очей перехожих стінах хребта, з веселим гомоном й усміхненими обличчями вийшли до ландшафтного дива у підніжжі замкової гори – великого туфового стовпа, який став черговою фотозоною. Біля геологічної диковинки організували невеличкий імпровізований відпочинок, під співи патріотичних пісень підкріпилися солодкою водичкою й смаколиками-бутербродами, залишивши трохи місця для «цвяха програми» – гастрономічного ексклюзиву під назвою «равлик фест» з нетрадиційним для цього виду кулінарії використанням шампурів.
Значно перевиконавши програму ознайомчої науково-пізнавальної екскурсії, повернулися з лісу до міста – столиці закарпатського студентства – з надією на неперервність такого виїздово-лекційного відпочинку.