Від інтерактивних карт і мультимедійних матеріалів до розробки цифрових платформ і українськомовного дубляжу – магістранти-медійники УжНУ вражають реалізованими проєктами
Студія звукозапису, мапа маршруту мініскульптурами Ужгорода, відеопроєкти про вітчизняні стартапи й роботу військових журналістів – цьогорічні результати наполегливої праці та свіжих ідей молоді впродовж скороченого семестру
Упродовж двох місяців студенти відділення журналістики трудилися над реалізацією власних ідей у межах дисципліни «Управління медіапроєктами» під керівництвом доцентки кафедри журналістики Галини Шаповалової. Кожен проєкт став результатом наполегливої праці та свіжих ідей, що лише підтверджує: молодь здатна змінювати майбутнє, якщо їй надати знання й простір для реалізації задумів! Теми цьогорічних проєктів магістрантів вирізняються актуальністю й різноманітністю, а деякі з них унікальні для регіону й країни в цілому, що відкрило можливість перетворення їх на справжні стартапи.
Одним із таких проєктів стало створення студії звукозапису «Materia», над якою працювали Михайло Коштура й Нікіта Лісовець. За словами студентів, ця ідея визрівала давно, адже таким чином вони прагнуть популяризувати українськомовний контент. «Ми створили план, за яким рухалися впродовж двох місяців, але постійно генерували якісь нові ідеї для нього: подекуди змінювали, переписували, додавали. Працювали в Михайла вдома годинами, але записалися на професійну техніку, що тільки додало якості нашому доробку», — каже Нікіта. Крім цього, мета проєкту полягала і в тому, щоб молодше покоління обирало якісний продукт українською мовою, не вдаючись до споживання російськомовних матеріалів.
Студенти вже встигли озвучити кілька серій відомих мультфільмів – «Сонячні протилежності» та «Тімон і Пумба» — з цікавою адаптацією під українську аудиторію, додаючи тонкі культурні відсилання й гумор, близький нашому глядачеві. Це дозволило зберегти оригінальний стиль мультфільмів і зробити персонажів ближчими й зрозумілішими для української публіки. Зізнаються, було непросто, але водночас дуже цікаво – робота вимагала повного занурення в процес: «Ми розуміли, що потрібно робити все дуже майстерно, аби «прожити» кожного героя й передати його характери та емоції, зберігаючи при цьому оригінальну атмосферу твору. Відчували насправді велику відповідальність, бо озвучували подекуди й кількох героїв в одному мультфільмі. Я задоволений тим, за що ми взялися, бо принаймні, наскільки мені відомо, такого ніхто не робив», — ділиться Михайло.
Готові роботи розміщували на однойменній сторінці в Інстаграм, де показували процес підготовки до озвучування, створення самого дубляжу, а також просили аудиторію обрати наступний мультфільм для дублювання. Зупинятися не планують, кажуть, що мають хороші відгуки і щодня – нових глядачів. Крім цього, на проєкт студентів натрапила Катерина Сергеєва – найвідоміший голос українського дубляжу, яка озвучила понад 20 ролей видатних акторів і акторок світу. Вона ж поставила високу оцінку роботі студентів і порадила не зупинятися на досягнутому.
Проєкт, який створював я, Мирослав Лисович, полягав у формуванні карти «Дефігурант» — унікального маршруту мініфігурками в Ужгороді, які створили відомі скульптори Михайло Колодко, Роман Мурник та інші майстри. Цей проєкт має на меті об’єднати всі роботи митців в одному зручному форматі — карті, яку магістрант створив на платформі Google Maps. Коли я перше приїхав до Ужгорода на навчання (ще 2020 року), проходив повз скульптури й не завжди розумів їхнє значення. Пізніше почав цікавитися й збагнув, що це величезна історія, яку варто дослідити. На першій парі з «Управління медіапроєктами» зрозумів: цей час настав, і я вирішив створити карту. Вона дозволяє легко знайти й оцінити маленькі шедеври, приховані в затишних куточках міста, й відкрити Ужгород ще з одного мистецького боку.
«Дефігурант» — не просто карта з позначками всіх мініскульптур Ужгорода, а унікальний культурний ресурс, який поєднує мапу й короткі авторські історичні нариси до кожної фігурки. Особливість проєкту також у тому, що всі матеріали зібрані та написані самотужки після чималої дослідницької роботи. В основі проєкту лежить особиста розмова з Михайлом Колодком — автором ідеї створення мініскульптур в Ужгороді, який поділився розповідями про зародження цього проєкту і власні враження від перших робіт.
Фігурок у місті 70, але інформації про кожну з них — значно більше, і передати її доступно й лаконічно стало своєрідним викликом. Дуже хотів у результаті створити короткі, але водночас інформативні тексти, щоб інтегрувати їх до кожного об’єкта. Кожен текст — лаконічний, що дає можливість миттєво зрозуміти, яка історія стоїть за тим чи тим постаментом». Крім цього, в рамках проєкту створено й авторські фотографії мініскульптур, які можуть переглянути навіть ті, хто не перебуває в Ужгороді. А для користувачів карти в місті ілюстрації слугують ще й додатковим інструментом для пошуку, бо іноді, щоб знайти певну скульптуру, потрібно або піднятися, або нахилитися, адже багато з них розташовані в малопомітних місцях. ☺
Проєкт вирішив поширювати в соціальних мережах, зокрема на створеній сторінці в Інстаграмі. Тут можна знайти покликання на саму карту, публікації про окремі роботи скульпторів, гру «Перевір чек», а також анкету-відгук, до якої прошу долучатися всіх охочих.
Катерина Ляшенко працювала над відеопроєктом «InnovateUA» , що складався з серії відео про успішні українські стартапи. Студентка розповідає, що таким чином прагнула підкреслити потенціал українських інноваторів і продемонструвати, що креативні ідеї та підприємницький дух можуть стати рушійною силою змін у країні.
«Вирішила створити такий проєкт через власне бажання показати інноваційне обличчя України й розповісти про молодих підприємців, які власними ідеями змінюють наш ринок і суспільство. При виборі стартапів для відео керувалася принципом актуальності та впливовості кожного з проєктів – обирала ті, що пропонують унікальні рішення або мають потенціал позитивно змінювати життя людей. Це дозволило створити, як на мене, змістовну і натхненну добірку історій про тих, хто сміливо втілює свої ідеї в Україні», — розповідає Катерина.
На YouTube-каналі, створеному студенткою, розміщені її відеороботи, серед яких одна присвячена Валентину Фречці — закарпатцю, що розробив інноваційну технологію виготовлення паперу з опалого листя під назвою «Releaf». У відео дівчина ділиться унікальною історією нашого земляка: як благородна ідея переробки листя в екологічно чистий папір переросла у перспективний стартап, хто допомагав йому на цьому тернистому шляху і яким чином проєкт продовжує розвиватися в умовах повномасштабного вторгнення. Стартап наочно демонструє, що екологічні рішення не лише приносять користь, а й надихають на відповідальні інновації в Україні.
В іншій відеороботі Катерина розповіла про український проєкт «Grammarly», який безпосередньо стосується всіх, хто прагне вдосконалити навички письма англійською. «Ресурс заснувало троє українців у 2009 році, які навіть не думали, що через 10 років він буде одним із найкращих на західному ринку. Проєкт став справжнім помічником для багатьох, адже дозволяє писати не лише грамотно, а й виразно та переконливо», – зазначає Катерина. Сервіс використовує штучний інтелект для корекції граматики, стилю та навіть налаштування тону тексту, щоб кожне повідомлення звучало професійно і впевнено. Стартап, який починався як маленький задум, нині здобув світове визнання, підкреслюючи потужний інноваційний потенціал українських розробників на глобальному ринку технологій.
Про інші успішні проєкти студентка вже готує матеріали й планує поповнювати свій канал свіжими та унікальними роботами українців, які надихають.
Не менш корисним став відеопроєкт Дмитра Воробйова, який підготував серію відео про військових журналістів. Ця робота має велике значення, адже з початком великої війни інтерес до військової журналістики різко зріс. Проєкт «Військовий журналіст», за словами магістранта, допомагає глибше зрозуміти важливість роботи журналістів на фронті, які, ризикуючи життям, несуть правду світу та документують події для історії.
Реалізація цього проєкту стала можливою завдяки підтримці Ігоря Левенока, спеціального кореспондента телеканалу «Інтер», який відвідав значну частину фронтових територій, зокрема Курщину. Під час зустрічі він поділився з Дмитром цінними рекомендаціями щодо підбору спорядження для роботи в зоні бойових дій, розповів про правила взаємодії з військовими, необхідні медикаменти та обладнання для надійного зв’язку з колегами. «Ця розмова стала основою моїх відео, адже я прагнув побудувати їх на коментарях досвідченого журналіста, який давно працює у цій сфері та розуміє всі виклики», — зазначає Дмитро.
Проєкт охоплює різні аспекти роботи журналістів у зонах конфлікту: від підготовки до виїзду та правил безпеки до практичних порад щодо взаємодії з військовими і збереження важливих комунікацій. Особливий акцент робиться на ролі прес-офіцерів, які не лише супроводжують медійників, але й дбають про безпеку, етичність матеріалів і психологічну підтримку журналістів під час роботи. Це допомагає висвітлювати події правдиво, з розумінням моральної відповідальності.
* * *
Такі проєкти магістранти готують щорічно, проте цьогоріч вони справді вразили, адже демонструють інноваційні підходи в різних сферах – від інтерактивних карт і мультимедійних матеріалів до розробки цифрових платформ і роботи зі звуком. Попри скорочені часові рамки, студенти зуміли успішно реалізувати свої ідеї, втіливши їх у практичні рішення з високим рівнем опрацювання деталей. Такі результати підкреслюють науково-практичну цінність студентських стартапів: вони не лише сприяють поглибленню теоретичних знань, а й розвивають навички критичного мислення, проєктування та управління цифровим контентом, що є актуальним для їхньої професійної діяльності.
Бажаємо студентам дальшого розвитку проєктів та креативних ідей!