Віктор Мотрук за прилавком «Кобзаря» розповів про нову співпрацю з українськими видавництвами

Як розповідає пан Віктор, свою творчу діяльність почав ще за радянських часів. Як журналіст дописував до багатьох закарпатських видань, серед яких «Новини Закарпаття», «Срібна земля», «Карпатська Україна». Якось, виконуючи редакційне завдання, відвідав виставу молодіжної французької трупи, після якої отримав від її керівника подарунок – поетичну збірку.

«Серед усього представленого там мені найбільше сподобалися вірші Жоржа-Леона Годо – короткі, схожі на японські хоку, з глибоким філософським змістом. Я переклав кілька поезій і надрукував їх у «Новинах Закарпаття», а пізніше й у журналі «Карпатський край»», – розповідає пан Віктор. Згодом, у 2009 році, поезії Жоржа-Леона Годо були видані окремою збіркою «Магнітне поле». Її, на запрошення влади м. Ніор (Франція), пан Віктор презентував на батьківщині поета. Ця збірка стала першою книгою в доробку перекладача.

Віктор Мотрук зізнається, що останній рік був для нього надзвичайно плідним – кілька українських видавництв запропонували йому співпрацю. Зокрема, спільно з «Навчальною книгою «Богдан»» (м. Тернопіль) до середини грудня готується випуск книги «Мені 15 років, і я не хочу помирати» Крістін Арноті – угорської письменниці, відомої у Франції.

Події розгортаються за часів Другої світової війни: облога Будапешта, радянські війська наступають, німецькі – захищаються. «Це дуже схоже на те, що відбувається тепер на окупованих і прифронтових територіях України: люди живуть у підвалах, шукають їжу, щоб вижити…» – каже перекладач. Головна героїня – 15-річна дівчинка, яка описує у щоденнику все те, що відбувається навколо.

Також Віктор Мотрук анонсував кілька майбутніх новинок, які наразі в процесі. Разом з тернопільським видавництвом готується переклад книги Даніеля Пеннака «Як роман» – це поради для батьків, як прищепити дітям любов до книжок. Для видавництва «Фабула» (м. Харків) пан Віктор також перекладає 2 книги: Мартена Пажа «Як я став дурнем» та роман Клелі Авіт, назву якого поки тримає в таємниці.

Перекладач зізнається, що із закарпатськими видавництвами йому працюється легше, адже він може постійно бути на зв’язку та стежити за всім процесом.

Говорили й про видавничі труднощі. Уже пів року в одному з видавництв лежить перекладена Віктором Мотруком «Антологія малої французької прози», опублікувати яку не вистачає коштів. Під час війни особливо важко знайти меценатів, які могли б допомогти. Але перекладач сподівається, що все ж настануть кращі часи і український читач зможе насолодитися цією збіркою.