Власна пасіка в УжНУ: перед студентами і науковцями відкриваються нові можливості
З наступного семестру планують запровадити бджільництво як вибіркову дисципліну й студенти зможуть опановувати нову професію на пагорбах Деренівки
Спочатку була ідея
«Створення пасіки на базі УжНУ було спільною ініціативою проректорів Дмитра Сойми та Олександра Рогача, деканеси біологічного факультету Ярослави Гасинець, а також двох науковців: моя, як кандидата сільськогосподарських наук, та моєї дружини, кандидатки біологічних наук, доцентки кафедри зоології Андреї Дудинської, – розповідає Володимир Романко. – Сама ідея ж належить нашому наставнику Тиберію Дудинському. Він навчив нас того, що ми знаємо, прищепив любов до цієї справи і тепер його дуже тішить, що задум нарешті втілюється в життя».
Пасіка стаціонарна й міститься на університетській ділянці в урочищі Деренівка. Там діє науково-дослідний центр, де, зокрема, росте й університетський виноградник.
На цій ділянці вибір зупинили неспроста, адже визначалися з-поміж трьох локацій. Вирішили облаштовувати пасіку саме в Деренівці через те, що, згідно з вимогами чинного законодавства, вона має розміщуватися щонайменше за 300 метрів від житлових будинків.
«Питання, чи сприятлива локація, – складне, – пояснює Володимир Романко. – Достеменно це буде зрозуміло пізніше. Потенціал зможемо оцінити, коли мине повний вегетаційний період – щонайменше рік. Для нас головна мета НЕ отримання меду і продуктів бджільництва, хоча і це буде. Мета – навчальна пасіка і наукова пасіка в майбутньому. Навчальна – для студентів, де будуть проходити польові та лабораторні дослідження, а наукова дасть змогу досліджувати бджільництво в рамках ґрантових наукових проєктів».
Зникнення бджіл – небезпечне для людства
Фразу «через 4 роки після загибелі останньої бджоли загине людство» приписують Альберту Ейнштейну. Казав він це чи ні, нам невідомо, однак зникнення бджіл і справді несе чимало ризиків і проблем для людства:
- надзвичайно ускладниться запилення рослин, що негативно вплине на урожайність деяких сільськогосподарських культур;
- продовольча криза для людства загостриться ще більше;
- зменшення плодово-овочевої продукції на ринку потягне за собою нестачу вітамінів і мінералів, що вплине на загальне здоров’я людей;
- бавовна зникне разом із бджолами, отже, зростуть і ціни на одяг;
- зрештою, брак меду та продукції бджільництва так само негативно відіб’ється на людстві.
«Плюс тепер набуває популярності спання на бджолах, це позитивно впливає на нервову систему, людина відчуває близькість із природою. Я знаю дуже мало пасічників, які були б готові просто так відмовитися від бджільництва», – додає Володимир Романко.
Наукові дослідження в галузі бджільництва надзвичайно актуальні. Як зауважує пан Володимир, спостерігається тенденція наростання екологічного навантаження. Це є однією з причин зниження імунітету бджіл і, як наслідок, зменшення кількості та ослаблення бджолосімей через різні захворювання:
«На Закарпатті водиться карпатська порода бджіл. Порівняно з іншими, вона має значні переваги внаслідок адаптації до різних кліматичних умов. Вона вирізняється витривалістю до холоду, миролюбністю, високою збиральною здатністю, низьким рівнем роїння, інтенсивністю будівництва стільників. Все це вказує на унікальність цієї породи. Сьогодні спостерігаємо зниження імунітету бджіл і, як наслідок, зменшення кількості та ослаблення бджолосімей через захворювання, спричинені бактеріальними і грибковими збудниками. Зростає також негативний вплив шкідників на розвиток бджолосімей і зберігання бджолопродукції. Зокрема, це стосується ектопаразитів – кліщів Varroa destructor. Вони розмножуються в комірках стільників з дорослими личинками бджіл. Цей кліщ може не тільки ослабити бджолосім’ю, а й нерідко знищити. Є зоотехнічні та хімічні методи, які в комплексі знижують чисельність кліщів у гніздах. Завдяки цьому бджолині сім’ї нормально розвиваються і збирають мед. Проте ці ектопаразити мають резистентність до препаратів, а різновидність самих препаратів суттєво обмежена. Тому актуальним є впровадження комплексу заходів проти згаданого кліща. Крім того, при застосуванні хімічного методу за умови збереження ефективності препаратів варто намагатися зменшити кратність обробок».
У наступному семестрі бджільництво зможуть вивчати й студенти
Наразі ужнівська пасіка налічує 10 чотирнадцятирамкових вуликів. Крім них, розробили ще додаткові корпуси (медники) – їх будуть використовувати у весняно-літній період для викачування меду. Облаштовували все університетськими силами: бюджетно, але якісно.
«Пасіка почала працювати з червня цього року. Ми привезли 10 чотирирамкових виводків – маленьких сімей, які поступово починали розвиватися. На кінець липня-початок серпня деякі сім’ї вже налічували до 9 рамок. Наступний етап – якісна підготовка сімей до зимівлі, щоб уже навесні вони почали інтенсивно розвиватися. Велика і сильна сім’я вже зможе давати мед та інші бджолопродукти. Проте за відсутності достатньої кормової бази та сприятливих кліматичних умов цей процес може затягнутися на два та більше років, – роз’яснює науковець. – До речі, моя власна пасіка в низинній частині Ужгородщини, а ужнівська – в передгір’ї. Це буде цікаво і студентам: зможемо порівняти життєдіяльність та продуктивність пасік у різних за вертикальною зональністю місцевостях».
Залежно від пори року кількість бджіл може суттєво мінятися. Найменше їх у зимовий період, а найбільше – у червні та липні. Університетські бджолярі розраховують, що 4-рамкова сім’я у березні має розростися влітку орієнтовно аж до 10-12 рамок, а за сприятливих умов і більше.
Поки студенти не мали занять на пасіці, адже активний сезон для бджіл триває навесні та влітку. Уже з наступного семестру в університеті планують запровадити бджільництво як вибіркову дисципліну й студенти зможуть опановувати нову професію на пагорбах Деренівки.