Журналісти з Норвегії і Данії провели для студентів УжУ воркшоп «Facts and Fakes – and how to distinguish»

Амунд Міклебуст є експрезидентом Норвезько-Української торгово-промислової палати, журналістом «CityMedia» з Норвегії. Лейф Ленсманн працює в медіа понад 40 років на посадах журналіста, головного редактора та генерального директора Данського національного суспільного мовлення, а також є лектором і тренером з медіаграмотності.

Учасниками воркшопу стали студенти І–ІІ курсів й магістранти відділення журналістики, а також першокурсники українського відділення. Заняття з участю іноземних фахівців організував завідувач кафедри журналістики Євген Соломін, модерувала доцентка Наталія Толочко.

Воркшоп розпочав Амунд, який коротко пояснив ідею проєкту, з яким відвідують українські університети, а також розповів про свій досвід у медіа. Лейф на початку свого виступу поцікавився в студентів, які медіа вони читають, і наголосив, що сьогодні доступ до інформації мають усі, але вона не завжди правдива, тому вкрай важливо розвивати критичне мислення.

Лектор пояснив поняття «фейк», «пропаганда», «дезінформація», «місінформація», «малінформація». Лайф вважає, що пропаганда не може стовідсотково ефективно впливати на аудиторію. У кожної людини є певне уявлення про те чи те явище, тому за допомогою пропаганди відбувається підтвердження думки, заперечення або формування нових поглядів. Прикладом є пояснення NATO в росії як North Atlantic Terrorist Organization.

Розуміння відмінностей дезінформації, малінформації та місінформації, на думку Лейфа, допомагає критично оцінювати новини та виявляти маніпулятивні повідомлення.

Для пояснення дезінформації спікер навів приклад спотвореної фотографії за участі політиків. У цьому випадку йдеться про навмисне поширення неправдивої інформації з метою введення аудиторії в оману. Місінформація стосується неправдивої інформації без наміру когось обманути. Як приклад учасникам продемонстрували згенероване штучним інтелектом зображення військового, на якому сидять коти. Ця публікація створена для відчуття емпатії та щирості, однак вона не відповідає дійсності. Третій різновид – малінформація, правдива інформація, вирвана з контексту, яка має негативний вплив. Для пояснення цього поняття навели приклад відео з Ілоном Маском, у якому він висловлює вдячність авдиторії, але в мережі кадр показали як нацистське вітання. Унаслідок цього вирваний із контексту момент став підставою для негативних тверджень. Під час воркшопу Лайф приділив значну увагу поясненню того, як медійні повідомлення, підсилені штучним інтелектом, можуть впливати на громадськість. Тож наприкінці заняття закликав студентів «зупинитися, подумати, перевірити» й порекомендував корисні ресурси для виявлення маніпуляцій.

Студенти, присутні на зустрічі, поділилися враженнями від воркшопу проведеного іноземними журналістами:

«Зустріч сподобалася на всі 100%! Формат виявився максимально живим, інтерактивним і практичним. Нам показали реальні методи та платформи, які допомагають швидко викривати фейки й маніпуляції в мережі. Спікери охоче відповідали на запитання, ділилися кейсами з власної практики та надихали працювати», – розповіла Анна Тайглер, студентка 1-го курсу ОП «Журналістика».

«Захід дуже сподобався, я дізнався більше про дезінформацію, попрактикував англійську та поспілкувався з іноземними журналістами», – зазначив Валерій Гетьманцев, другокурсник ОП «Міжнародна журналістика».

«Воркшоп справді був цікавим, спікер зрозуміло пояснював підготовлений матеріал і порушив актуальні теми. Дуже сподобалося, що дібраний матеріал був сучасним, а також легким для розуміння. Приємно було випробувати свої навички англійською», – поділилася Дарʼя-Марія Антоненко, студентка 1-го курсу ОП «Міжнародна журналістика».

«Дуже інформативний і цікавий захід. Він дав змогу подивитися на інформацію, яку ми щодня бачимо в медіа, під іншим кутом. Було цікаво дізнатися більше про те, як працює дезінформація, як вона впливає на наше сприйняття подій і чому важливо критично оцінювати почуте та прочитане», – розповіла другокурсниця ОП «Міжнародна журналістика» Юлія Савчин.

Воркшоп став нагодою для студентів поглибити знання про дезінформацію, місінформацію, малінформацію, навчитися їх розрізняти, а також попрактикувати англійську мову,поспілкуватися з професіоналами.