Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Викладач-туризмознавець УжНУ Олександр Коваль: «Сирні тури – це тренд Закарпаття»

Експерт і викладач Ужгородського університету ділиться секретом шаленого попиту на гастро- та агротури серед туристів

0 39

Закарпаття має особливий колорит. Тут відпочивають душею і поринають з головою у неповторну природу заліснених гір та полонин. А віднедавна українцям припав до вподоби ще й смак Закарпаття. Незліченні гастро- та агротури мають серед туристів шалений попит. У чому секрет – розповів в інтерв’ю для SEEDS експерт з розвитку закарпатського туризму, ст. викладач факультету туризму та МК Ужгородського університету Олександр Коваль.
  • На Закарпатті сама природа приваблює туристів. Якого колориту додасть приставка «АГРО»? Чи є вже в планах певні місця, фірми, садиби для відвідування туристів?

– Приставка «Агро»  – це ідентифікація з сільською місцевістю. Відповідно в уяві туриста виникає село, гори, річка, вівці чи корови, ліс, натуральні продукти. Тому це сильний маркер, який здатний привернути увагу цільової групи.

Звісно, більшість туристів їде в міста, а через села просто проїжджають. Але наша мета – зупинити їх увагу через демонстрацію продуктів: екскурсія, дегустація, майстер-клас з виготовлення сиру.

На Закарпатті ми об’єднали зусилля декількох виробників сиру та утворили партнерство – «Асоціацію сироварів Закарпаття», де є виробники та бажання разом розвивати тему сироваріння (а сьогодні це вже сир з 4-х видів молока: овечого, коров’ячого, козячого та буйволиного).

«Сирний туризм Закарпаття» – знайомство з культурою виробництва традиційної молочної продукції Закарпаття.

Для нас це спеціалізований вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю сиру безпосередньо у виробника (на фермі, у спеціалізованому магазині, сироварні, дегустаційному залі, ярмарку чи фестивалі).

Тому ми активно просуваємо його на ринку туристичних послуг України. Сир уже став частиною гастрономічного туризму, десяток туроператорів щотижня організовують візити туристів на сироварні та, звісно, до виробників вина.

Сиро-винні тури – це тренд Закарпаття. Серед сироварів лідирує «Селиська сироварня» (Хустський район).

Туристи, що відвідують господарства, зазвичай повертаються щонайменше через замовлення продукції. Агротуризм формує лояльність та збільшує продажі продукції фермерів на місці.

  • За кордоном гастротуризм чи не найпопулярніший з туристичних напрямків. Чи зможе Закарпаття стати гідним конкурентом, а з часом і осередком такого туризму в Україні?

– Що стосується іноземців, то є візити угорців, чехів, трохи німецькомовних гостей. Але попит з боку іноземців поки що низький. Тут потрібно працювати над просуванням наших гастрономічних продуктів на міжнародному ринку. Але це завдання туроператорів. І це питання часу.

  • Плануєте починати з вітчизняних туристів?

– Звісно, головний акцент – місцеві туристи. Закарпаття тут має серйозний досвід на ринку України, та й немає проблем з комунікацією.

Принципи сирного туризму Закарпаття дуже прості: спробувати сир лише у місцях його виробництва на всій території Закарпатської області.

Як наслідок, турист зможе міцно зв’язати у своїй пам’яті та уяві смак, аромат, технологічні особливості, унікальні характеристики, таємниці виробництва, історію, легенди залежно від району (низовина, гори), культури (бойківська, лемківська, гуцульська, долинянська, угорська, словацька, румунська та ін.).

  • Нещодавно на Закарпатті пройшов фестиваль бринзи, на якому обирали кращу з овець регіону. Чи плануєте аналогічні заходи найближчим часом? Можливо, такий фест стане традицією?

– Фестиваль «Бринза Хустщини» був першим заходом, який ініціювали самі вівчарі на території Закарпаття. Це логічне продовження роботи з посилення Асоціації вівчарів та збільшення продажу їх продукції.

Скажу більше: цей фестиваль ще до свого початку привернув увагу зацікавлених сторін, оскільки тут працює модель кластеру, де об’єднанні зусилля сторін дали чудовий результат.

Туроператори заздалегідь дізналися про його проведення та планували свої тури, екскурсоводи Закарпаття робили активну промоцію серед туристів, журналісти та медіа висвітлювали ідею. Саме в цей час поряд квітне долина нарцисів, тож гості мали змогу побачити і її.

Очікуємо, що фестиваль «Бринза Хустщини» буде щорічним, але змінюватиме місце проведення. На сьогодні є 10 членів асоціації вівчарів, тож важливо, щоб кожен з них прийняв у себе гостей.

Від таких заходів виграють різні сторони, як-от сільська територія (громада), місцеві сільські садиби, готелі, ресторани. Це дуже позитивний досвід розвитку громади.

Під час програми фестивалю «Бринза Хустщини» було представлено процес, щоденну роботу вівчаря: відкритий випас овець та кіз, повернення до місця перебування, доїння тварин, збір молока, клягання, виготовлення сиру. Окремо була розкрита кухня вівчарів, приготування популярних страв на основі сиру, бринзи.

Вперше в Україні було проведено унікальні заходи, що викликали ажіотаж. Це перегони овець на швидкість та конкурс краси «Міс вівця 2019» (де оцінювали не лише красу, зовнішній стан, а й продуктивність тварини).

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.