Як поєднати подорож, розвиток, цікаві знайомства та… ремонт?

Українці показують безпрецедентну згуртованість у скрутні часи. Цим – круті: готові об’єднуватися і допомагати безкорисливо. Просто тому, що це принесе користь іншим. Так в Україні під час Революції гідності зародився потужний волонтерський рух, який нині має чимало різних напрямків. Один із видів популярного волонтерства серед молоді – рух БУР, що дозволяє подорожувати, розвиватися й допомагати там, де це потрібно.

Всеукраїнський рух «Будуємо Україну разом» (БУР) виник із початком війни на Донбасі: львівська молодь згуртувалася і поїхала до Краматорська відновлювати понищені війною будинки, адже на носі була зима. Місцеві поглядали на «западенців» скоса, але згодом потоваришували й ремонтувати помешкання стали разом. Невдовзі там відкрили й культурний центр «Вільна хата».

Логічне запитання: звідки ж гроші на ремонти? Відповідь проста – все ті ж небайдужі люди (діє програма донейтів БУР-друзі), підприємці, спільнокошти, а також співпраця з Українською ініціативою зміцнення громадської довіри (UCBI), що фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Національний фонд розвитку демократії (NED).

За роки існування БУР розширився й нині охоплює не лише населені пункти Донбасу, а всю Україну. Основні заїзди руху відбуваються у форматі таборів, що тривають від одного до трьох тижнів: волонтери не лише ремонтують, а й займаються неформальною освітою, мають екскурсії, розважаються та просто спілкуються з людьми з різних куточків країни та навіть з-за її меж.

Крім таборів, є й невеличкі так звані БУРчики – кількаденні ремонти для сімей, що їх потребують. Зазвичай БУРчики відбуваються локально й участь у них беруть лише місцеві мешканці, а не люди з різних областей.

Із 14 жовтня 2019-го на Закарпатті діє локальний осередок БУР із центром у Мукачеві. Він, до слова, є одним із перших в Україні. Команда складається з 5 чоловік та кількох десятків волонтерів, приєднатися до яких можуть усі охочі. За час роботи осередку на Закарпатті вже встигли в кілька етапів відремонтувати два помешкання й готують новий БУР – 25-26 січня у Чинадійові.

Студентка третього курсу факультету міжнародних економічних відносин Тетяна Гичка долучилася до БУРу вперше у 2018 році, відтоді не лише бере участь у діяльності руху, а  й стала координаторкою амбасадорів у Закарпатті. Дівчина розповідає: «БУР для мене почався з… графіті. Якось я просто заґуґлила хештеґ, що був намальований на стіні. І «встрягла». Я сотні разів передивлялася відео з таборів, а потім наважилася заповнити анкету. Вибрала для себе табір в Заліщиках у 2018 році. Це були прекрасні 7 днів взаємодопомоги, поваги й культурного відпочинку. Ми відбудовували старі помешкання і ремонтували кінотеатр. Тоді зрозуміла, що по-хорошому «вляпалася» назавжди. Бо БУР змінив мене мало не кардинально. Я перестала вірити у шаблони і стереотипи, здолала свої внутрішні перепони і стала на шлях активності. Це було оновлення мене».

Тож волонтерство в БУР – це не лише про допомогу іншим, а й про особистісний розвиток в компанії класних людей з усієї країни.

Щоб бути в курсі діяльності руху, підписуйтеся у Телеграмі (локальний осередок), Інстаграмі та Фейсбуку  (всеукраїнські сторінки).