Закарпатці зняли фільм про останнього солдата Другої світової війни

Фільм «Останній солдат» через історію однієї людини показує долю всього Закарпаття. У 35-хвилинній документальній стрічці перший оптиміст й останній солдат Другої світової війни, шахіст, бібліотекар, дяк Юрій Куруц оспівує епічну історію свого життя, рідного краю та любовні пригоди. Фільм складається з новел, назви яких переважно запозичені з шахової термінології («Дебют», «Фігури», «Довічний шах», «Рокіровка»). Оповідь підсилює музика композитора Антона Дегтярьова, який родом із Ужгорода. Крім власне історії героя, на екрані показано життя Дубрівки, роботу творчих колективів, святкування 600-річчя села, панорами околиць.

За словами письменника Олександра Гавроша, ідея виникла під час підготовки видання «Дубрівка колись і тепер», яку підтримав сільський голова Роман Василиндра й побажав навіть мати фільм про село. Під час збору матеріалів письменник і зустрів майбутнього головного героя стрічки.

«Під час святкування Дня молоді я був уражений співом найстарішого мешканця села. У 90 років – такий оптиміст. Я зрозумів, що герой фільму є. Тепер треба знайти того, хто би цей фільм зробив. Випадково на батьківщині Івана Чендея у селі Дубовому познайомився із В’ячеславом Бігуном, нашим знаним режисером. Це неординарна людина – я таких ще не зустрічав. Фанат документального кіно… Чоловік заклопотаний, але мені вдалося його вмовити, аби він приїхав у Дубрівку побачитися з Ю. Куруцом. Приїхав відразу з камерами. Так почалася робота над стрічкою. Нам дуже пощастило, й тепер Дубрівка має свій фільм», – коментує автор сценарію.

ДОВІДКОВО
В’ячеслав Бігун – кіномитець і вчений-юрист, родом із Закарпаття. Один із найбільш титулованих і продуктивних сучасних українських кінорежисерів. Загалом стрічки автора, частину яких представлено у вільному доступі, з 2014 року здобули більше 30 нагород. Його неодноразово відзначали і за активну популяризацію українського кіно.

За словами режисера В’ячеслава Бігуна, робота над стрічкою тривала близько п’яти тижнів щоденної праці: фільмування – шість днів, решту часу – робота над сценарієм, монтажем. Вироблено кілька версій фільму. Є й масив матеріалу, який не увійшов до стрічки, що вартий уваги. Тобто ще залишається потенціал на розширення фільму, якщо виникне така потреба.

На прем’єру фільму приїхав і професор УжНУ Сергій Федака, який поділився враженнями після перегляду. «Справді, дуже незвичайний фільм, яким мало яке село може похвалитися. Юрій Юрійович – це диво, жива легенда. Поки я дивився (звертається до героя), то ви дещо нагадали мені мого прадіда. Він, щоправда, учасник ще Першої світової війни, а ви вже – Другої світової. Але за манерою, за характером, десь за рухами дуже схожі. Задум фільму – показати через історію однієї людини історію. Це було надзвичайно цікаво подивитися. Фільм дуже високої якості.

Сьогодні вперше бачу В’ячеслава Бігуна, хоча багато вже читав в інтернеті й про режисера, і про його фільми, й про нагороди різноманітні. Вперше подивився одну з цих робіт. І це справді те, що заслуговує на найширшу увагу. Особливо ці суто режисерські знахідки з водоймою, із водою – дуже цікава метафора. І взагалі останнім часом українське кіно відроджується: як документальне, так і художнє. Важливо те, що воно не тільки у великих містах і столиці робиться, а й навіть у таких невеликих селах, як Дубрівка. І в цьому є велика перспектива» , – каже Сергій Федака.

Скорочену (фестивальну) версію фільму вже демонстрували публіці та експертам. «Останній солдат» номінувався до програми Національного конкурсу «Сучасне українське кіно (СУК)» Міжнародного фестивалю «Гогольfest», а також Міжнародного фестивалю «Кінокімерія». Глядачі побачили стрічку й під час показу кінодоробку режисера закарпатської тематики у День Тячева.

Невдовзі планується й презентація в Ужгороді.