Микола Пігуляк: «Наше життя – це суміш детективу та фентезі»
Пан Микола – автор філософських віршів, історичних пригодницьких повістей-фентезі «Турлаш», «Код аквасвіту», «Парад прапорів», романів «Змова бохтарень», «Несподіваний бонефіціар», «Кухмейстер».
За прилавком «Кобзаря» письменник презентував новинку – детективну повість «Заповіт з терміном», яка розповідає про перипетії довкола багатомільйонного родинного спадку.
Пан Микола дуже любить історію, зокрема Закарпаття, тож у кожній його книжці тлом стає котрийсь із історичних періодів нашого краю. Найбільше автору до вподоби період від створення Австро-Угорщини 1867 року до закінчення Першої світової війни 1918 р.
«Закарпаття має надзвичайно цікаву, складну історію, яка дуже відрізняється від інших регіонів нашої країни. Та, на жаль, про неї мало знають на великій Україні. Вважаю, це треба виправляти. Тому своїми книгами я намагаюся розповідати про наш край, популяризувати його історію, культивувати її. А щодо елементів фентезі у моїх творах, то це для мене така собі територія для маневру, бо я не претендую на лаври історика. Але хто цікавиться історією, той все зрозуміє», – ділиться письменник.
Попри вагомі творчі здобутки, Микола Пігуляк у першу чергу вважає себе все ж архітектором. Каже: «Архітектура – це організація простору. Будь-яка держава, яка приходила на територію Закарпаття розпочинала своє панування саме з організації цього простору під себе, починаючи зі зміни прапора. Мені дуже цікаво це досліджувати. Водночас подобається і самому творити той простір, проєктувати. Будувати якусь архітектурну споруду – це дорого і довго, а засоби письменництва дозволяють мені відносно швидко реалізовувати задуманий проєкт, організовувати простір у вигаданому вимірі, але на історичній основі, десь з певними відхиленнями. Тож у якомусь сенсі у літературі я реалізовуюся і як архітектор».
Письменник любить всі свої книжки, проте все ж має і особливу для себе – повість «Парад прапорів», у якій прототипом головної героїні є його бабця Гафія, що, не полишаючи рідної домівки, жила у семи різних країнах.
На запитання, чи важко писати детективну історію, Микола Пігуляк відповідає: «Ні, мені здається, детектив якраз йде з нашого життя, яке повниться дивовижними сценаріями, недосказаністю, умисними діями, приховуванням якихось фактів. Завжди є ті, хто зацікавлені у цьому. Тому все частіше роздумовую над тим, що наше життя – це суміш детективу і фентезі».
Щодо творчих планів, то нині письменник ґрунтовно вивчає період автономії Підкарпатської Русі у складі Чехословацької республіки, зокрема уряд Андрія Бродія та його постать. Каже, саме цей час, його особистості стануть основою наступного роману.
На презентацію завітав Віктор Браславець, директор видавництва «Карпати», яке видає книги пана Миколи. «Це дуже незвичний і недооцінений письменник, на мою думку. У нього оригінальні сюжети. Ти ніколи не знаєш, чим закінчиться його книжка, герої якої подорожують світом, але завжди пов’язані із Закарпаттям. Оцей акцент на історію нашого краю є надзвичайно важливим, бо ніхто не розкаже про нас краще, ніж ми самі. Треба популяризувати своє і роль творчості Миколи Пігуляка у цьому вагома».
Наприкінці зустрічі присутні могли поспілкуватися з автором та придбати книгу з автографом.