Протидія домашньому насильству: в Ужгороді організували інтерактив про захист себе і близьких

Послухати спікерок, поділитися думками і власним досвідом прийшли люди різного віку. Учасників заходу на конкретних прикладах вчили, як діяти, коли стикаєшся з домашнім насильством: як допомогти собі, друзям, знайомим чи близьким.

Євгенія Напуда зазначила, що під час повномасштабного вторгнення тема домашнього насильства набула актуальності: за статистикою, випадків насильства стало набагато більше під час війни, ніж у мирний час. «Два місяці тому на такий семінар запросили гостю з Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Тетяну Щербу, яка працює безпосередньо з постраждалими і кривдниками. Вона підтвердила відсотковими співвідношеннями, що в Закарпатській області статистика проявів домашнього насильства зросла на 50–60%, і з кожним роком цифри тільки більшають», – каже Євгенія.

Домашнє насильство – це умисні дії або бездіяльність фізичного, психологічного, сексуального чи економічного характеру, що вчиняються між членами сімʼї, родичами, подружжям або особами, які проживають чи проживали однією сімʼєю. Спікерка докладно охарактеризувала види насильства, наголосивши: абсолютно кожен із них завжди починається з психологічного тиску. Спиратися на закон у таких ситуаціях критично важливо, тому слухачам нагадали про ключові документи, які захищають постраждалих: Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення; відповідні статті Кримінального кодексу України. Також надали інформацію, до кого слід звернутися у разі, якщо ви чи ваші знайомі зазнали домашнього насильства. Це номери різних гарячих ліній, чат-боти в Telegram та email:

• Поліція (екстрений виклик) – 102.

• Урядова гаряча лінія – 15-47.

• Національна гаряча лінія (стаціонарний телефон) – 0 800 500 3353.

• Національна гаряча лінія (мобільний зв’язок) – 116-123.

• Дитяча гаряча лінія (стаціонарний телефон) – 0 800 500 225.

• Дитяча гаряча лінія (мобільний зв’язок) – 116-111.

• Чат-боти в Telegram: @police_helpbot, @UDPLNPBOT, @Non_Violence_Bot.

• Правова допомога – 0 800 213 103, електронна пошта: info@legalaid.gov.ua.

Після теоретичної частини Катрін Кіш провела для гостей два інтерактиви. У першій грі аналізували життєві ситуації й визначали, де норма, де сумнівний момент, а де чітке насильство і якого саме різновиду. У другому інтерактиві з’ясовували, чи є певна ситуація нормою чи взагалі повним абсурдом, а наприкінці змогли обговорити незрозумілі питання й безпосередньо побачити свої результати.

Про важливість теми насильства і власною непростою історією поділилася Кетрін Кіш: «Я активістка в цьому напрямку вже багато років, адже сама пережила домашнє насильство. Більшість пострадянських міленіалів, як і я, має травми з дитинства. Через цей досвід у дорослому віці я не вміла обирати партнерів. У стосунках було все: і знущання, і фізичне та сексуальне насильство, мене навіть намагалися довести до самогубства. В один момент, тримаючи ніж у руці проти партнера, я злякалася й зрозуміла, що це край. Вийти з цього пекла вдалося, коли я почала фіксувати погрози, збирати скрини й надіслала все його батьку, колишньому поліціянту, попередивши про заяву в поліцію. Навіть після цього колишній ще пів року мене переслідував. Я афішую цю тему, бо часто постраждалі просто не знають, до кого звернутися по допомогу».

Своїми враженнями від зустрічі поділилися й першокурсниці відділення журналістики УжНУ:

«Я вважаю цю тему надзвичайно важливою, бо сама свого часу пережила сексуальне насильство, тому завжди шукала інформацію про це. Лекція сподобалася: кожен міг висловити свою думку, а Кетрін та Євгенія м’яко виправляли, якщо хтось помилявся. Приємно було дізнатися, що існують гарячі лінії підтримки не лише для жінок і дітей, а й для чоловіків», – поділилася Аліна Красновська.

«Мені сподобався семінар-гра. Особливо те, що захід відбувався не у форматі звичайної лекції, а через спілкування, обговорення, практичні ситуації. Атмосфера виявилася дуже комфортною, дружньою, тому не виникало страху висловлювати власну думку чи ставити запитання. Дякую організаторам за цікаву, корисну й теплу зустріч», – відзначила Юлія Савчин.

Завершився захід спільною фотографією на згадку. А головне – учасники понесли з собою знання, які в реальному житті можуть врятувати чиєсь здоров’я або ж навіть життя.