Татуюваннями та трактуванням їхньої символіки у різних культурах і цивілізаціях зацікавилися студенти-історики
Яке продовження матимуть креативні починання молоді – покаже новий навчальний рік
Блискучий нідерландський історик та соціолог Йоган Гейзінґа у свій відомій праці «Homo ludens» – «Людина, що грає» переконливо показав, що, позиціонуючи себе у певній суспільній групі, особистість виконує специфічну соціальну роль, своє амплуа, додержує «правил гри» і набуває маркерів належності.
Світова історіографія вже давно виявляє підвищений інтерес до маргінальних соціумів, котрі складають предметне поле започаткованого у США напряму «a new social history» – «нової соціальної історії». Тому, поміркувавши спільно зі студентами, викладачі вирішили покласти у центр уваги татуювання злочинного середовища та його символічні значення.
Юрій Прокоп представив креативну доповідь щодо тату злочинного середовища радянської доби, котрі «плавно» перейшли в нинішні часи. Усі ці хрести, «купола вы мои, купола», персні, ромби та інші подібні зображення маркували рейтинги і статус представників кримінального світу, створюючи свого роду візуальне досьє про кожного.
Марія Кромпотич розклала по поличках значення і смисли символіки китайського глобального маргінального соціуму «Тріади». Цей союз виник ще в часи маньчжурської навали XVII ст., коли п’ятеро ченців зі сплюндрованого завойовниками буддійського монастиря Шаолінь змогли врятуватися втечею. Спочатку заснована ними таємна організація мала на меті боротьбу проти чужоземців, котрі підкорили їхню країну. Але згодом вона трансформувалася у численну, вельми впливову і розгалужену злочинну структуру. За емблему ченці-засновники обрали трикутник, сторони котрого символізували небо, землю і людину – ключові елементи китайського уявлення про Всесвіт. Рейтинги, співвідношення, ступені посвяти – від низових ланок до самих верхів у «Тріаді» – теж мають свої позначення, як і у випадку з СРСР, але на східний взірець.
Нарешті Аліна Головчук виголосила захопливу доповідь про символіку у субкультурі мафіозного клану «Якудза» в Японії. Виникнення надзвичайно складної, барвистої і, за висловом Сергія Гануса, високохудожньої орнаменталістики японського варіанту тату сягає незапам’ятних часів. Виконати таке протягом тривалого часу й кількох сеансів могли лише досвідчені майстри, а їхні послуги сягають вартості кількох тисяч доларів США. Студентка продемонструвала, подібно до попередніх доповідачів, візуалістику. Але висновок однозначний: японські мафіозі за художніми якостями своїх татуювань значно переважали своїх китайських і тим більше радянських колег.
На заході був присутній його генеральний спонсор Юрій Ляхович – виконавчий директор відомого в місті парку активного дозвілля «Тарзан». Пан Юрій, до речі, історик за фахом. Заохотивши студентів похвальним словом і моральною підтримкою, роздав і призи – абонемент на 5-разове відвідання атракціону.
Здобуті молоддю знання дістали оригінальне закріплення в практичній частині семінару. За кілька днів перед студентами гостинно прочинила свої двері… в’язниця. Так-так, ніяких жартів. За люб’язного сприяння керівництва пенітенціарної установи, передовсім заступника її начальника Віталія Чобаля, молодь мала нагоду екскурсійно відвідати і цей заклад. І знову випадковий або невипадковий збіг. Пан Віталій теж історик за фахом! Так що маємо комунікативну мережу співпраці істориків.
Збудована за чехословацьких часів, у 1926 р., ця установа кримінально-виконавчої системи планувалася за американським взірцем, приблизне уявлення про котрий маємо з голлівудських блокбастерів. Студенти пройшлися приміщеннями установи, прослухали змістовну розповідь і відповіді на питання від відповідальних осіб та чергового персоналу. Ужгородська в’язниця «засвітилася» й у значущих історичних подіях. Так, у ній утримували учасників Угорської революції 1956 р. Спомином про цей факт служить пам’ятна дошка, розміщена при самому вході в установу.
Цього семестру починання матиме продовження. Вже затверджено в робочому порядку тему наступного студентського семінару зі спеціальних історичних дисциплін. Не будемо випереджувати події. Але невдовзі оголосимо тему, місце та час його проведення.
та історіографії Сергія Гануса