Саморегулювання й цінності якісних медіа: на Закарпатті відбувся семінар Комісії з журналістської етики й Програми підтримки ОБСЄ для України

Протягом п’яти днів насиченої програми учасники мали змогу обговорити практичні аспекти роботи, можливості й різницю між саморегулюванням, регулюванням й сорегулюванням, а також дискутували про виклики, зокрема етичне використання штучного інтелекту, цінності якісної журналістики тощо.

За словами Тетяни Лебедєвої, членкині Комісії журналістської етики, ідея семінару полягала в тому, щоб зібрати журналістів з різних регіонів, особливо з прифронтових і прикордонних, а також із відомих національних медіа, й сформувати глибше розуміння важливості саморегуляції медіа в Україні. Зокрема те, як вона працює сьогодні і що треба зробити, щоб за допомогою саморегуляції збільшити кількість якісної журналістики, яка життєво потрібна громадянам у цей складний час.

«Ми провели опитування щодо ставлення до саморегуляції на початку семінару й після його завершення. Було цікаво спостерігати зміну ставлення до саморегуляції після того, як уся програма була виконана. Майже всі учасники наприкінці змінили свою думку: визнали, що краще зрозуміли систему і формати саморегуляції і будуть впроваджувати її в редакціях, бо це ефективно, допомагає і медіа, і аудиторії, поліпшує репутацію й рівень довіри», – зазначила членкиня КЖЕ.

В Україні поширені міфи про саморегуляцію, спостерігається, до прикладу, нерозуміння форматів. Мовляв, є певна організація, яка приймає рішення, карає за якісь помилки, робить власні оцінки того, хто хороший, а хто поганий. Однак КЖЕ, як орган саморегуляції, своєю метою вважає допомогу медіа ставати якісними й професійними, вчасно виправляти помилки, надає поради й рекомендації, допомагає знаходити спільну мову зі споживачами інформації. Тетяна Лебедєва додає: в анкетах багато хто з учасників фіксував, що обов’язково запровадить у своїх медіа ті формати, які пропонувала КЖЕ, зокрема – розроблять редакційні політики, впровадять декларування відповідальності і готовність виправляти помилки та відкриють зручну можливість поскаржитися на журналістський матеріал.

Під час 5-денного семінару до медійників зверталися: старша радниця Програми підтримки ОБСЄ для України Карін Рьолке, голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, старша радниця бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ у Відні Беттіна Руіґіс; голова КЖЕ, журналіст, теле- і радіоведучий, співзасновник «Громадського радіо» Андрій Куликов, програмний директор «Інтерньюз-Україна», програмний координатор програми для спільноти Аспен Інституту Київ Андрій Кулаков.

Про досвід саморегуляції в редакціях та актуальні виклики розповідали під час виступів литовський журналіст Віктор Чернишук, член Нацради України з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко, керівник КЖЕ (юридична складова), президент Української асоціації медіа бізнесу Олексій Погорелов, журналіст і медіакритик, креативний директор Lviv Media Forum, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко та інші.

Для учасників передбачили й практичну частину. Так, Тетяна Лебедєва запропонувала попрацювати з реальними скаргами на оприлюднені журналістські матеріали, що, як виявилося при вихідному анкетуванні, було корисно, – допомогло зрозуміти саморегулювання як систему, його принципи роботи, підходи тощо.

У частині дебатів про значення журналістської освіти в роботі журналіста брав участь декан філологічного факультету УжНУ, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля. У презентації продемонстрував моделі журналістської освіти, її слабкі й сильні сторони, а також пояснив архітектоніку освітньої програми для журналістів в УжНУ.

«Присутні позитивно відгукнулися про структуру нашої ОП, де вибудувана логіка: від простішого – до складнішого, спостерігається креативний підхід. Практичну складову відзначили як перевагу. Я переконався, що робимо правильно, що застосовуємо добрий підхід, даємо студентам максимум. Звісно, багато залежить від здобувача, але основне забезпечуємо. І вкотре переконався, що в умовах війни потрібно звертати більшу увагу на саморегулювання, дотримання стандартів та аналітичну складову. Загалом досить багато дискутували про значення репортерства й аналітики в Україні та за кордоном, де вже повертаються до аналітики, бо є значні виклики, проблеми з медіаграмотністю», – поділився враженнями від семінару професор кафедри журналістики.

Медійний підрозділ УжНУ давно співпрацює з КЖЕ і після підписаного меморандуму є одним із партнерів спільноти. У межах такого співробітництва тривають навчально-практичні заходи, передані посібники. Тетяна Лебедєва зазначає, що в КЖЕ дуже раді цій співпраці.

Хороший резонанс викликала онлайн-дискусія про толерантність, проведена спільно з кафедрою кількома роками раніше. І виступ Юрія Бідзілі на семінарі мав позитивні відгуки, адже присутні розуміють значення журналістської освіти і брали участь в обговоренні актуальних проблем.

За цінний внесок у висвітлення ключових питань, експертизу та професійну підтримку розвитку саморегулювання в медіа Юрій Михайлович отримав подяку від КЖЕ та Програми підтримки ОБСЄ для України.

Наразі в пріоритеті КЖЕ – продовження роботи зі школами журналістики. На фоні зміни генерацій, викликів війни в журналістику приходить нове покоління, практично зі студентської лави. З метою підсилення навчальної програми комісія проводить онлайн-заходи з медійниками, методично допомагає викладачам і студентам. Тільки за час повномасштабної війни видали три посібники з журналістської етики, які мали хороші відгуки від освітян і практиків. Посилена увага до питання саморегуляції зумовлена й тим, що вона допомагає медіа стати сильнішими, впевненішими, відповідальнішими, а це неабияк важливо під час війни та в цілому для зміцнення демократії в Україні.