Експерт Британської ради інспектував результати проекту в УжНУ
Завданням наших викладачів було провести відкриту лекцію, демонструючи нові методи викладання та їх сприйняття студентами
Безпосередньо сам проект започатковано в 2013 році, після того як профільне міністерство одним із пріоритетів в освітній сфері визначило поліпшення рівня володіння англійською мовою. Головна мета ініціативи – удосконалити знання мови як викладачами, так і студентами з дальшою перспективою активної участі в заходах міжнародного рівня.
У жовтні цього року для перевірки результатів експертом з Британії, професором Саймоном Боргом було проведено моніторинг. Завданням викладачів УжНУ було провести відкриту лекцію, демонструючи нові методи викладання та їх сприйняття студентами.
«Британська рада реалізує чимало проектів у різних сферах, проте нині акцент на англійській мові. Наразі до цього проекту долучилося 32 університети з усієї України. Допомагаємо викладачам опанувати нові сучасні методики викладання. Ми тренували викладачів, а оскільки триває останній рік нашого проекту, то вивчаємо вплив і результати проекту. Перевіряємо декілька університетів, вибирали їх за певними критеріями. Про загальні результати говорити зарано, адже промоніторили ситуацію тільки в 3 вишах України. На початку весни 2019 року запросимо представників від кожного університету й оголосимо підсумки перевірки», – розповіла менеджер проектів з англійської мови Британської ради в Україні Жанна Севастьянова.
За словами координаторки проекту старшої викладачки кафедри міжнародних комунікацій Людмили Коваль, представники Британської ради мали робочі зустрічі з проректоркою Мирославою Лендьел, деканесою факультету туризму та МК Наталією Габчак й очільником факультету міжнародних економічних відносин Миколою Палінчаком. Також були проведені індивідуальні та групові інтерв’ю з викладачами та групове інтерв’ю зі студентами.
Наскільки корисним був проект і що, власне, почерпнули для себе викладачі УжНУ, дізнавався Медіацентр.
Ірма Калинич, старший викладач кафедри теорії та практики перекладу факультету МЕВ: «Найбільше я закцентувала увагу на методиці “task-based learning” (навчання, орієнтоване на виконання поставленого завдання), технології розробки автентичних завдань, а також розумінні професійних цілей студентів. На відкритому занятті молодь взяла активну участь у дискусії, і ми виробили низку рекомендацій стосовно досягненню консенсусу з обговорюваного питання».
Тамара Мелешко, асистент кафедри клініко-лабораторної діагностики та фармакології стоматологічного факультету: «Я дізналася багато технік і способів, які зацікавлять студентів, як зробити їх активними навіть на лекціях, тобто, щоб вони не просто конспектували, а й аналізували. Розвиватися ніколи не пізно і завжди є куди прямувати. Якщо будуть ще такі заходи або проекти, то я радо долучуся».
Вікторія Данилюк, старший викладач кафедри міжнародних комунікацій факультету туризму та МК:
«Я пройшла 3 курси тренінгів і відчуваю явну різницю, тобто справді є та межа «до» і «після». Особисто я тепер використовую дуже багато технік, підходів, методик викладання. Що ж до відкритої лекції, яку моніторив Саймон Борг, можу сказати одне: і я, і студенти задоволені, а це – головне!».
Степан Карабиньош, асистент кафедри мікробіології, вірусології, епідеміології, з курсом інфекційних хвороб медичного факультету: «Насправді інтерактивне викладання я використовував з початку своєї трудової діяльності, тому суттєвих змін для мене не сталося. Але все-таки нового почерпнув: почав використовувати більш доступну лексику, додав більше електронного навчання».
Сільвія Пацкун, асистент кафедри фундаментальних медичних дисциплін медичного факультету №2: «Я більше звернула увагу на те, як краще співпрацювати зі студентами, на нові форми контролю. Зміна типів завдань позитивно впливає на сприйняття студентами, про що і свідчать результати модульних та різноформатної перевірки знань».
Ірина Дацків, старший викладач кафедри міжнародних комунікацій факультету туризму та МК: «Наші студенти активно сприймають нові методики, зокрема поділ на групи, об’єднання в пари або ж індивідуальне спілкування. Для легшого розуміння й вивчення ми поділили студентів за рівнем знань. До того ж відкидаємо старі методи «читання-перекладання», а моделюємо ситуації, які траплятимуться в майбутньому у професійному середовищі».
Олеся Стойка, доцент кафедри іноземних мов факультету іноземної філології: «На жаль, я відвідала тільки 2 з 3 можливих тренінгів, тому дуже сподіваюся, що буде можливість потрапити й на останній. Після проекту ми почали більше звертати увагу на потреби студентів і власне на те, що саме для них буде корисно, що зможуть використовувати в дальшій професійній практиці».