Філологічний факультет улаштував годину пам’яті до роковини відходу Василя Німчука
Світлі спогади тих, хто знав і близько спілкувався з науковцем, та перегляд фільму про видатного випускника філфаку налаштували аудиторію на хвилю спокою й духовного єднання
Власним прикладом він показував, як потрібно шанувати вчителів і берегти пам’ять про них. А взаємини зі своїм науковим керівником Степаном Бевзенком називав батьківсько-синівськими.
Наслідуючи приклад Василя Васильовича, філологічний факультет УжНУ до дня народження свого видатного випускника (6 липня) підготував збірник «Професор Василь Німчук у спогадах сучасників», виданий за підтримки департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Закарпатської ОДА.
До роковини з дня смерті вченого працівниці Наукової бібліотеки Ужгородського університету організували виставку «Василь Німчук — мовознавець зі світовим іменем». Цього ж дня о 12:00 в найбільшій аудиторії філфаку викладачі й студенти запалили свічку та влаштували годину пам’яті.
На початку заходу деканеса Галина Шумицька зауважила: «Не зовсім спокійно нині в нашому суспільстві, в державі загалом. Утім сподіваємося, усе буде гаразд. Тільки кожен із нас, на мій погляд, має робити те, що від нього залежить. Сьогодні — особливий день: приблизно в такий час, обідньої пори, рік тому відійшов у вічність Василь Васильович Німчук — особистість, діяльність якої треба осмислювати все життя».
Присутні вшанували пам’ять про професора хвилиною мовчання, відтак спогадами про наставника поділилися всі охочі. Заступник декана філфаку з навчальної роботи, упорядник згаданого збірника Василь Шаркань наголосив: «Пам’ять про вчителів потрібна насамперед нам. І дуже добре, коли ми цінуємо наставників. Тільки з часом стає зрозуміло, як їх не вистачає».
Наталія Венжинович, заступник декана з наукової роботи, зауважила: «Василь Німчук – людина енциклопедичних знань, добрий, світлий чоловік. Минулої суботи я побувала на місці його спочинку, на його батьківщині, у Довгому на Іршавщині. Відчуваєш там настільки сильну енергетику, що це важко передати словами. Тому треба вірити: душа Василя Васильовича живе. Людина не з нами фізично, але є його праці, із яких кожен може почерпнути щось для себе».
Доцент кафедри української мови Алла Галас також звернула увагу на вагомий внесок В.Німчука до скарбниці не тільки вітчизняної, а світової науки.
«Серед присутніх є студенти різних курсів. Одним пощастило бачити й чути Василя Васильовича, іншим – ні… Коли я була першокурсницею, викладачі з пієтетом розказували про мовознавця Миколу Андрійовича Грицака. Нам, першачкам, він здавався якоюсь легендою. Можливо, як нині і Василь Васильович Німчук для юного покоління. Але повірте, з часом ви пізнаєте цю людину завдяки працям, які вчений залишив наступникам. Це, без перебільшення, науковець світового масштабу: і за обсягом виконаної роботи, і за високим її рівнем, і за доступним способом викладу», – акцентувала Алла Михайлівна.
Після щирих зізнань присутніх студентки-філологині Марія Кондрич, Марія Воєводіна, Марія Сакаль, Мирослава Борщик, Наталія Гандера та Соломія Кисіль зачитали уривки зі збірки спогадів про Василя Німчука, відтак аудиторія переглянула науково-популярний фільм про науковця «Вимір справжности», підготований студентсько-викладацьким колективом кафедри журналістики у співпраці з викладачами кафедри української мови та Медіацентром УжНУ 2015 року.
Коли захід добіг кінця, усі розійшлися, несучи спокій, що його, за словами Галини Шумицької, завжди випромінював Василь Німчук…