Хто студентам розповів про вельми файний варош Львів?
Хто ж іще, як не доцент Ігор Прохненко☺ в черговому вояжі, що дав старт новому сезону пізнавальних мандрівок студентів факультету історії та міжнародних відносин
Фінансова доступність таких мандрівок, незабутні спогади й налагодженість логістичної траси дозволяють проводити в місті Лева хоч кожні вихідні, але сила подорожувальної програми саме і є в її різнобарвності. Хотин, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Луцьк, Івано-Франківськ своєю вишуканістю і своєрідністю змусили скучити за аурою обласного центру Львівщини з його особливим ароматом і колоритом.
І тільки-но перший сніг засипав туристичні стежини Закарпаття, де так тепло і дружно непомітно промайнула осінь, друзяки відклали в шафи лісові наплічники, намети, каремати, спальники та казанки в пошуках наступних екскурсійних можливостей. Як завжди, заздалегідь оквиткована юрба швиденько зібралася на привокзальній площі під добре впізнаваною навіть для новачків туристичного клану вежею з годинником. Недовго почекали «доходяг» з «добігунами» і поринули в тепло́ швидкого регіонального потягу. «Генд мейд» і «мати гелп» їжа в лагідному товаристві швидше за ексклюзиви гурманів зникала з «шведських лавиць», наповнюючи колективними силою і наснагою всіх присутніх.
Чарівні пейзажі за вікнами, фантастичні натюрморти на імпровізованих столиках, портретні і колективні фото прикрашали дорогу залізної гусені до чергової екскурсійної мрії. А в дорозі чергове диво: Укрзалізниця, врахувавши менталітет студентів, які постійно сідають до потяга вже з майже спорожнілими зарядами телефонів і павербанків, подбала й надала кожному власне джерело електрики, без якого омріяні фотосесії опинялися на межі зриву.
За кілька годин вдалині заблищав скляний купол Львівського вокзалу. Пробираючись оптимальними маршрутами через низку фотозон (церкви, площі, пам’ятники, собори, сквери), вийшли до центру освіти – Університету. На порозі галицького вишу ужгородських колег і подорожан зустрічав давній друг і знайомий усім студентам директор Археологічного музею Ярослав Погоральський. Чергова група молоді поринула в цікавий світ історії цього закладу, заворожено оглядаючи колекції в нещодавно оновлених експозиційних залах, ставлячи масу запитань про львівську давнину й спрагло поглинаючи вичерпні відповіді найкомпетентнішого гіда. Палеоліт, мезоліт, неоліт, халколіт, доба бронзи, раннього заліза, античності та середньовіччя пролітали перед очима, до безмежжя розширюючи кругозір служителів Кліо.
Надбавши повний багаж знань і видовищ, не забули й про «хліб». Для часової оптимізації кілька десятків охочих смачненько поїсти в умовах львівського шарму й гостинності розділилися на компактні осередки й обирали гастрономічний заклад на свій смак. З новими враженнями, позитивними емоціями в добре нагодованому стані щн не ходженим маршрутом повернулися до колії залізниці, де трудяга потяг вправно виконав свою роботу, пізно ввечері повернувши подорожан туди, де забрав їх рано-вранці.
Спонтанні сльози вимушеного прощання на ужгородському вокзалі швиденько перетворилися на радісні усмішки очікування наступних незабутніх миттєвостей життя студентського колективу під назвою подорожі. А помножені на безмежне натхнення широка мапа і великий глобус неодмінно виведуть студентів факультету історії та міжнародних відносин до чергових екскурсійних локацій.