Ярослав Лазур: «Якісні знання, високий професіоналізм і моральні якості випускників – мета діяльності юрфаку й наша спільна зі студентами відповідальність перед суспільством»

Наразі факультет має дві спеціальності: «Право» й «Міжнародне право». Аби вступити на першу, потрібні сертифікати ЗНО з української мови і літератури, історії України, а також іноземної мови або математики. Друга ж спеціальність вимагає обов’язкову наявність сертифікату з іноземної мови, і на вибір вступника – з історії України або математики.

«На спеціальності «Міжнародне право» ми звертаємо посилену увагу на іноземну мову. Відповідно ці випускники здобувають додаткову кваліфікацію перекладача. З одного боку,це юристи, а з іншого – знавці міжнародних відносин. Для Закарпаття це актуально, адже тут є великий спектр зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва», – пояснює Ярослав Володимирович.

Працевлаштування

Варто зауважити, що професія юриста є запитаною на ринку праці. Тим більше, що перебуваємо в часі динамічних реформ правової системи держави, котрі викликають потребу оновлення кадрів. «Нині є величезна кількість вакансій у будь-якій сфері правничої професії (у суддівському корпусі, правоохоронних органах тощо), органи державної влади на всіх рівнях потребують юридичного забезпечення власної діяльності. Останнім часом відчутний великий запиту на правників у галузі економіки, тобто в бізнесі, комерційній сфері. Всюди потрібні юристи нового покоління», – запевняє очільник юрфаку. Додає, що саме це і є причиною, чому підрозділ «повсякденно працює над тим, аби потреби, які є в суспільстві, забезпечити високопрофесійними фахівцями у сфері права».

Цікавим принципом у правників є те, що саме роботодавці «диктують», які фахівці їм потрібні: перед затвердженням навчальну програму обговорюють із колегами-практиками, котрі вказують на наявні тенденції у юридичній сфері і відповідно до цього пропонують нові навчальні дисципліни, певні зміни. Факультет враховує потреби роботодавців, з котрими веде постійну тісну співпрацю і яким  допомагає заповнити вакантні місця у різних галузях правничої діяльності.

Навчальний процес і практика

У навчальному процесі використовується весь спектр новітніх технологій – починаючи від мультимедійного супроводу навчальних занять і закінчуючи дистанційними формами навчання. Перші 2,5 роки навчання студенти юрфаку здобувають фундаментальні знання, необхідні кожному юристу в будь-якій сфері. А вже з другого семестру ІІІ курсу молодь може самостійно формувати 25% навчального плану, тим самим визначаючи, на якій галузі права хоче закцентувати свою увагу.

«Це позитивна європейська практика, коли студент є не просто виконавцем навчального плану, а й сам формує цей план», – зауважує пан Лазур.

Окрім стандартних занять, студенти протягом року неодноразово мають змогу відвідати лекції з окремих тем запрошених авторитетних фахівців права (адвокатів, суддів, юрисконсультів та ін.) України та зарубіжжя. «Для цього використовуємо не лише особисте спілкування, а й послуговуємося формою дистанційних лекцій. Прикладами є лекції, що читали нашим студентам прямо зі США», – розповідає Ярослав Володимирович.

Високий рівень підготовки юристів у нашому виші засвідчує і той факт, що УжНУ вже другий рік поспіль входить у десятку кращих ВНЗ країни за результатами профільного тестування у форматі ЗНО, котре введене для вступу до магістратури юридичного факультету.

Однак наукова сфера не може існувати без практичної. Тому на факультеті навчилися їх вдало поєднувати й приділяти чималу увагу саме практичній реалізації здобутих студентами знань. Декан поділяє її на два блоки: «Перший – це практичні заняття в аудиторіях. Ми намагаємося не просто виконувати опитування й таким чином контролювати рівень знань. Мова йде про таку форму, як моделювання судового процесу, так звані кейси. Тобто вивчення теоретичного матеріалу вже на конкретному життєвому прикладі, де студент розбирає якусь конкретну юридичну ситуацію. Це дозволяє зняти ті проблеми, з якими наші випускники можуть стикнутися на практиці. Другий блок передбачає направлення студентів у позанавчальний час на різні форми практики. До нас звертаються правоохоронні, судові органи, підприємства. Робимо це для того, щоб вихованці могли корисно провести післяобідній час на конкретному робочому місці, допомагати там. Часто вони за це отримують і заробітну плату».

Наукова діяльність і дозвілля

Якісні навчальні послуги не можуть бути забезпечені без глибокої наукової роботи. Ті, хто хоче зватися бакалавром чи магістром права, мають не просто відтворювати знання, а вміти їх правильно застосувати. У них повинні бути сформовані навички творчої наукової роботи, котрі на факультеті допомагають здобути численні наукові конференції, круглі столи, судові дебати. Традиційно серед молоді проводять конкурс наукових праць, за результатами якого відбувається щорічна наукова студентська конференція. Далі найкращі беруть участь у загальнодержавних, міжнародних олімпіадах, де юрфак УжНУ має вагомі здобутки. До того ж найуспішніші студенти мають привілеї: наразі декотрі з них перебувають в Університеті Коменського (Братислава) та Пан’європейському університеті (Словаччина) на стажуванні.

Серед численних заходів, котрі проводить правничий підрозділ, можна виокремити ключовий – «Закарпатські правові читання». Це вагома наукова конференція, що збирає провідних представників юридичної професії з України й інших європейських країн. У рамах заходу діє і студентська секція, де з участю провідних науковців, академіків, іноземних професорів молодь може виступити.

«Хто як працює, той так і відпочиває», -– кажуть на факультеті. Тому така насичена праця передбачає не менш насичене дозвілля. Підрозділ з розмахом святкує День юриста, проводить конкурс краси серед своїх першокурсниць. Велику увагу приділяють тут спортивним заходам: влаштовують кубки декана з різних видів спорту. «Кожна людина має талант, і повинна мати можливість його розкрити. Студентські роки мають запам’ятатися не тільки бібліотекою, а тим, що можна було поспівати, взяти участь у КВН, інших формах творчості», – переконаний декан.

До речі, саме активні студенти юрфаку нещодавно започаткували в Ужгороді такий рух, як «плогінг». Це – спорт з екологічною метою: прибрати сміття й зробити власне місто чистішим. «Тут є й соціальна функція: якщо вже витрачаєш енергію, то з користю для суспільства», – вважає Ярослав Лазур.

Міжнародна співпраця

Ще одним провідним напрямком діяльності факультету є налагодження міжнародних зв’язків. Тут, за словами Ярослава Лазура, в пріоритеті не кількість партнерів, а якість спільної роботи. Варто обережно підходити до закордонних закладів освіти, бо трапляються серед них і ті, що є всього-на-всього «бізнес-проектами».
Серед іноземних вишів, з котрими нині активно веде співпрацю юридичний підрозділ УжНУ, – Люблінський католицький університет Іоанна Павла II (де один із найсильніших юридичних факультетів Польщі), Університет Коменського (Братислава), Грацький університет (Австрія), Карлів університет (Прага), вищі навчальні заклади міст Брно (Чехія), Мюнхена (Німеччина) та Арада (Румунія).

Декан юрфаку розповів, що є бажання налагодити зв’язки і співпрацювати з країнами Центральної Азії, вийти на південний, східний напрямки. До прикладу, співпрацювати з такою провідною нині країною, як Китай.

Варто зауважити, що правники беруть активну участь у програмі Erasmus+ як на студентському, так і на викладацькому рівні. На спеціальності «Міжнародне право» діє й програма подвійних дипломів із закладами вищої освіти Литви та Словаччини. Однак, як наголошує декан підрозділу, варто завжди пам’ятати про специфіку права в тій чи тій країні.

«Кінцева мета всіх навчальних процесів на факультеті – якість. Її забезпечує професорсько-викладацький склад, що з душею підходить до викладання, за що колегам велика подяка. Ми завжди стараємося лояльно підходити до атестації наших студентів. Принцип на факультеті такий: не відсіяти неуспішних студентів, а зробити так, аби кожен із них став успішним. Гнучко підходимо до навчального процесу, даємо можливість студентам десь підробляти, працюємо з ними інколи й індивідуально. Кожний відрахований студент – це мінус не йому, а нам, що не змогли зацікавити, виховати відповідальне ставлення до професії, яку він здобуває. А поганий юрист – це як поганий лікар: він не просто буде непотрібним на ринку праці, а ще й може завдати великої шкоди суспільству, людям. Тому важливо підготувати свідомих фахівців, які пам’ятатимуть, що право може як допомогти, так і нашкодити», –переконаний професор Ярослав Лазур.