Літературний вечір до Дня святого Валентина організували студенти природничо-гуманітарного коледжу
А працівниці Наукової бібліотеки УжНУ влаштували виставку книжок, теж присвячену темі кохання
«Наша організація займається популяризацією культурних надбань: влаштовуємо лекторії, презентації книжок, виставки картин тощо. Такі заходи дають молоді змогу долати страх публічного виступу, а головне – шліфують поетичні вміння», – запевнила Лідія.
І власне літературний вечір підтвердив слова дівчини. Захід відбувався в абсолютно невимушеній атмосфері. Спочатку до слова (точніше декламування!) запрошували студентів, котрі зібралися в читальній залі книгозбірні УжНУ із різних факультетів. Далі тому, хто виступив, ставили запитання із залу. Слухачі цікавилися не тільки поетичною діяльністю чи віршовими вподобаннями, а й особистими сторінками із життя учасників.
На вечорі зібралася винятково активна й творча молодь УжНУ. Римовані рядки звучали різними мовами. Наприклад, студентка факультету історії та міжнародних відносин Галина Гичка обрала… німецьку.
«Учасницею заходу стала випадково. Працівниці бібліотеки запропонували долучитися. Утім хотіла чимось здивувати й довести, що про любов можна говорити будь-якою мовою. Зокрема німецькою. Досі в багатьох існує стереотип, що ця мова груба та важка для сприйняття. І взагалі: хіба можна нею освідчуватися в коханні?! Звичайно, можна! І тим паче в такій ліричній формі, як поезія. Власне вибір німецькомовного вірша – ідея моя. Зупинилася на Генріхові Гайне, одному з найвидатніших представників німецької романтики. У римованих рядках (Im wunderschöne Monat Mai) ідеться про весну й народження нового кохання. Короткий, але неймовірно ліричний, – каже дівчина і підсумовує: – Радію, що взяла участь. Зокрема, познайомилася зі стількома цікавими юнаками й дівчатами. Вони – безмежно талановиті й просто молодці».
Серед нових авторів – студентка філологічного факультету Антоніна Кречко. Вона зачитувала власний вірш про любов. Каже, що римує з дитинства. «Серйозніші роботи були у віці 13-14 р. Перший такий вірш – «До мами» – написала на її день народження. Далі почала більше розвиватися, читати поезії, які надихають і змушують творити щось нове», – розповіла Антоніна.
Крім того, на вечорі лунали музичні номери, що надавало заходу особливої камерної й творчої енергетики. Поряд тривала виставка книжок, теж присвячена темі кохання. Адже й літературна зустріч мала глибоку назву: «Так ніхто не кохав…»