Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Навчання під час війни: думки студентів і поради психолога

Здобуті знання зайвими точно не будуть: уже завтра доведеться відновлювати Україну – роботи попереду багато

0 102
В Ужгородському університеті триває навчальний процес. Під час війни складно зосередитися на здобутті знань, відвернути свою увагу від тривожних новин, розподілити час між волонтерством і парами. Тож як ужнівці налаштовуються на навчання і чи вдається їм це, – ми розпитали наших студентів.
Каріна Балюк
Каріна Балюк

Каріна Балюк, магістрантка біологічного факультету: «Навчання триває в дистанційній формі. Це добре, на мою думку, – потрібно продовжувати здобувати знання навіть у цей нелегкий період. Однак мені складно повністю зосередитися, відчувається постійна тривога. У цьому випадку дуже допомагає спілкування з одногрупниками. Ми підтримуємо та підбадьорюємо одне одного. Крім того, морально налаштуватися допомагають викладачі. Дякуємо їм і за це!»

Катерина Ляшенко
Катерина Ляшенко

Катерина Ляшенко, другокурсниця факультету історії та міжнародних відносин: «Суттєвих змін у навчанні не відбулося. Утім сконцентруватися важкувато зі зрозумілих причин. Зазначу, що після нічної повітряної тривоги прокидатися на першу пару важкувато. Також доводиться розподіляти час на навчання, волонтерство та інші буденні справи. Проте, незважаючи на всі ці тимчасові перепони, продовжуємо вчитися. Все буде Україна!»

Тетяна Лесюк
Тетяна Лесюк

Тетяна Лесюк, магістрантка філологічного факультету: «Ми – покоління, яке навчалося в різних екстремальних ситуаціях. Спершу карантин, коли запровадили тотальну дистанційну форму. Нині новий виклик, ще серйозніший. Зосередитися на здобутті фаху все складніше. Водночас кожен усвідомлює, що потрібно пристосуватися до сучасних реалій. Тому поступово втягуємося в навчальний процес. Викладачі ставляться з розумінням, подеколи спрощують завдання, вносять корективи в навчальні плани. Узгоджують із нами завдання, прагнуть, щоб було корисно і цікаво».

Галина Гичка
Галина Гичка

Галина Гичка, магістрантка факультету історії та міжнародних відносин: «Дистанційне навчання для нас – не новина. Ми до нього вже звикли, бо так здобували освіту попередні два роки. Проте відчуття війни заважає сфокусуватися на навчанні. Хоч, з іншого боку, комусь навчання допомагає відволіктися. На жаль, це не про мене. Під час занять частенько нишком заглядаю в новинні стрічки. Крім того, бувало, коли зривалася пара через повітряну тривогу, мусили бігти в сховище. Безперечно, ця напруга стає на заваді. Утім згадані труднощі сприяють єдності всередині колективу. Одна наша одногрупниця – з Херсонської області, її село наразі під окупацією. Ми щоразу радіємо, коли вона з’являється на парах. Вважаю, маємо стати професіоналами своєї справи і якісно закінчити навчальний рік».

Катерина Хархаліс
Катерина Хархаліс

Катерина Хархаліс, третьокурсниця інженерно-технічного факультету: «Мені дуже складно зосередитися на навчанні. Як виявилося, належу до категорії тих людей, що панікують. Також є ще особисті причини: мама зараз на війні, батько – на сході України, на мене впала відповідальність доглядати молодших брата і сестру. Звісно, нас не залишили вдома самих – відправили до знайомих у село, але турбуватися про дітей мушу я. Через те, що тепер перебуваю в селі, є технічні проблеми з інтернетом. Тому вважаю, що повністю сконцентруватися на навчанні – неможливо. Це ніяк не відвертає думок від війни, а тільки додає більше хвилювань. Адже навчання – то не лише посидіти зранку на парах. Доводиться виконувати практичні, лабораторні роботи, вчити матеріал. Попри це намагаюся тримати себе в руках, оскільки не варто переносити весь цей стрес на людей, що поряд із тобою. Якось перемкнутися допомагає волонтерство і спорт. А от навчання – ні».

Діана Сідун-Сович
Діана Сідун-Сович

Немає сумніву, що цілком сконцентруватися на навчанні складно. Ось як пояснює такий процес клінічний психолог, немедикаментозний психотерапевт Діана Сідун-Сович: «Концентрація уваги – властивість, яка передбачає виокремлення «об’єкта» як поняття із загального уявлення про світ. А яке ж тепер уявлення про світ? Це світ, у якому триває повномасштабна війна. І в такому світі досить важко зосередитися на навчанні. Адже будь-яка концентрація потребує відчуття безпеки, що в подібних умовах або, на жаль, неможливе, або принаймні ускладнене. Ідеться не тільки про фізичну небезпеку, а й про ментальну. Нам важливо зберегти цілісність психіки і ясність розуму».

Щоб ефективно працювати, навчатися в умовах війни, психолог радить:

1. Намагатися бути задоволеними й емоційно стабільними. Без забезпечення базових потреб людини неможлива концентрація мислення й дальша самоактуалізація відповідно. Йдеться про достатню кількість сну, їжі; дотримання водного балансу та психогігієни. Свіже повітря або хоча б провітрювання приміщення під час навчання. Кисень та глюкоза – це їжа для нашого мозку.

2. Важливо не капсулювати почуття: якщо хочеться, наприклад, плакати або трохи поагресувати – зробіть це. Якщо ж емоцій нема, – теж ок. Адже так наша психіка намагається «вижити». Уникання реальності, витіснення – це також одні з механізмів захисту, які допомагають нам залишатися стабільними. Головне – знати себе і свої особливості.

3. Формування нових сенсів, якщо старі не працюють або неактуальні. Можлива навіть переорієнтація на інший навчальний вектор. Нові часи – нові навички.

4. Дозоване й порційне сприйняття інформації.

5. Перемикання. Можна й потрібно продовжувати жартувати, співати, танцювати, слухати музику, ходити на манікюр чи зачіску, якщо це допомагає заспокоїтися і дає відчуття наповнення. У цьому контрастуванні може з’являтися й бажання вчитися.

6. Подумайте, чим можете бути корисні своїй державі навчаючись? Ви – майбутнє країни. Думаюча, притомна, свідома та абсолютно вільна формація людства. Ви робите багато, адже навіть у такий непростий час продовжуєте вірити і вчитися, щоб боронити й відбудовувати свою країну.

Отже, життя триває, треба навчатися сьогодні, бо здобуті знання зайвими не будуть, а вже завтра доведеться відновлювати Україну – попереду багато роботи. Тому щиро бажаю всім наснаги і миру!

Яна Созанська, магістрантка відділення журналістики
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.