Випускники з Великої Британії, Індії, Нігерії, Іраку, Банґладешу, Лівії, Сирії, Туреччини та Словаччини зібралися разом востаннє, аби попрощатися з університетом, котрий став для них рідним, та подякувати викладачам і батькам за науку й підтримку.
Першою до новоспечених медфахівців звернулася проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел: «Сьогодні починається новий етап вашого життя: ви повертаєтеся до рідних країн, де реалізуєтеся в професії. Цей фах – найважливіший у світі. Тож бажаю вам бути справжніми професіоналами, лікарями з великої літери, адже ви будете працювати з людьми й давати їм життя. Часом життєві смуги будуть білими, а часом – чорними, але пам’ятайте, що здаватися не слід ніколи».
Вітав колег і декан факультету Василь Калій, який зауважив: «Шість років тому ваші батьки довірили Україні найдорожче – своїх дітей та їхнє майбутнє. Ви приїхали в нашу країну в не найпростіший період її історії, але зуміли витримати всі виклики й сьогодні робите важливий крок у професійне життя. Впевнений, що затямите не лише цей день, а й своє студентство, адже ви багато здобули за цей час. Пам’ятайте: тільки молоді люди змінюють світ, тому використовуйте кожен день, щоб поліпшувати себе. Усе у ваших руках. Будьте щасливими й успішними, несіть добро й допомагайте людям, робіть цей світ здоровим».
Одна з випускниць побажала колегам: «Усе, що ви
робите, робіть із душею. Тоді успіх буде слідувати за вами».
Численні танцювальні й музичні номери спонукали присутніх то затамовувати подих від захвату, то здійматися з місць у танці. Своєю чергою, випускники подякували викладачам і близьким, які зібралися привітати молодь із визначним днем.
«Ви робили все, щоб зробити нас кращими», – лунало з уст випускників. На їхніх капелюхах-конфедератках виднілися написи зі словами: «Тату, мамо, дякую, що дали крила», «Кожен кінець – це часто лише початок».
Тож нехай цей кінець буде початком справді великого й світлого життєвого шляху наших випускників!
