Молоді вчені Ужгородського університету провели масштабну міжнародну конференцію спільно з іноземними та українськими партнерами
Резолюцію молодих науковців із зафіксованими проблемами й висловленими побажаннями планують надіслати до Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України
Конференцію підтримали й стали її співорганізаторами: Польська асоціація аспірантів, Центр досліджень європейської політики, СФУЛТ ВГО «Українська асоціація сімейної медицини», ГО «Асоціація сімейних лікарів Закарпатської області», ГО «Карпатські обрії», Інститут сімейної медицини ДВНЗ «УжНУ», Одеський національний економічний університет, РМВ Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, РМВ Харківської державної академії дизайну і мистецтв, РМВ Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, РМН Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, РМВ Житомирського державного університету імені Івана Франка, РМН Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Т. Шевченка, Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Наука майбутнього» Мукачівського державного університету. Інформаційним партнером заходу був видавничий дім «Наукові Журнали».
В онлайн-форматі долучився завідувач кафедри соціології і соціальної роботи, доктор філософських наук, професор, військовий ЗСУ Федір Шандор. Під час виступу говорив про пошук можливостей для продовження освіти, потребу розвитку галузей, що допомагатимуть Україні, проблему відтоку кадрів тощо. «В умовах війни, міграції потрібно розвивати українську онлайн-освіту й пропонувати нашим студентам, викладачам працювати, навчатися в Україні дистанційно. В іншому разі нам не виграти конкурентну боротьбу за науково-педагогічні кадри і продуктивну молодь. Важливим є також культурний фронт, підтримання розвитку мови, традицій за кордоном, у діаспорі, бо відбувається асиміляція, маргіналізація молоді. Патріотизм зникає тоді, коли стає комфортно», – зазначив Федір Шандор.
Пленарне засідання модерував Тарас Гряділь, асистент, голова Ради молодих вчених ДВНЗ «УжНУ». Свої доповіді виголосили: Сабіна Аугунас, канд. фарм. наук, голова Ради молодих вчених Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика; Олександр Березко, канд. техн. наук, доц., президент Європейської ради здобувачів наукового ступеня та молодих вчених (Eurodoc), Національний університет «Львівська політехніка»; Павло Коломієць, спеціаліст науково-навчального центру Компанії «Наукові Публікації»; Юрій Пасічник, д-р. екон. наук, проф., Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України; Аліна Кривобокова, редакторка центру міжнародної діяльності, ХНПУ імені Г.С. Сковороди; Hanna Kostovyat, PhD, ДВНЗ «УжНУ», Viacheslav Rogov, PhD, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова; Олена Комірська, менеджер із комунікації видавничого дому «Наукові Журнали»; Izabela Waszkiewicz, master of pedagogy, Faculty of Psychology, SWPS University of Social Sciences and Humanities in Warsaw; Dominika Bryk, student, Faculty of Education, University of Bialystok; Тарас Гряділь, асистент, голова Ради молодих вчених ДВНЗ «УжНУ».
Під час другого дня конференції відбувся круглий стіл про проблеми молодіжної науки в Україні. Основні виклики окреслив у своєму виступі голова РМВ УжНУ Тарас Гряділь. Зокрема, звернув увагу на недофінансування науки, проєктну діяльність, відтік наукових кадрів. Вважає, що налагодженню комунікації в науковому світі допомагають різні платформи, наукові спільноти, довкола яких об’єднуються науковці.
Колега Т. Гряділя з Польської політехніки Кароль Бєрчинський розповів про кібербезпеку в контексті науки. Зазначив, що в польських університетах також є проблеми з кібербезпекою, особливо під час війни в Україні, оскільки повний захист у цифровому світі неможливий. Порадив молодим дослідникам користуватися спеціальними програмами для захисту, вчасно встановлювати оновлення й не використовувати підозрілі інтернет-з’єднання.
Жвава дискусія тривала довкола обов’язків молодого науковця – виконання ним науково-педагогічного навантаження; порівняння робочого часу викладачів в Україні і за кордоном; фінансування науки з приватного сектора; оплати праці; корупції; формування бренду науковця; порушення прав молодих науковців, дискримінації за гендерними ознаками, та недоступність інклюзії у багатьох сферах.
Значну увагу привернув виступ Олександри Мандич, д-р. екон. наук, проф., завідувачки кафедри маркетингу та медіакомунікацій, голови Ради молодих вчених Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, голови Ради молодих вчених при Харківській обласній державній адміністрації. Вона порушила різні проблеми молодих вчених, зокрема участь науковців у програмах підтримки військових; пошуку додаткових ресурсів для фінансування; результативності науки. «Багато проєктів тепер фінансують на потреби оборонної сфери. Але чи будуть результати через кілька років, коли ці проєкти закінчаться? Всі говорять про переформатування, європейську інтеграцію. Але питання в тому, що наші наукові розробки мають забезпечувати передусім потреби нашої країни. Все має працювати на відбудову», – вважає Олександра. Вона навела приклади успішної роботи зі студентами під час практики, мотивації молоді, підтримки нових ідей і мрій студентів, а також говорила про проблеми поєднання практики з науковою діяльністю, поширення результатів наукової роботи.
Олександра Левандовська, магістрантка кримінології, представниця з питань міжнародного співробітництва правління Польської асоціації докторантів розповіла, що в Польщі викладач має навантаження 300 годин для навчання студентів, тоді як в Україні – вдвічі більше. Вона переконана, що розвитку української науки може допомогти тільки об’єднання, спільні проєкти із закордонними партнерами.
Під час другого дня конференції відбулися секційні засідання. Доповіді презентували в онлайн-форматі та жваво дискутували про актуальні аспекти в різних галузях, ділилися власними напрацюваннями. Тези учасників представлять також у збірнику. Сертифікати надішлють через тиждень після конференції.
На третій день форуму оприлюднили резолюцію круглого столу, а також поділилися відгуками про наукове зібрання, обговорили можливості дальшої співпраці.
Резолюцію молодих вчених із зафіксованими проблемами і висловленими побажаннями після конференції планують надіслати до Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. Восени в УжНУ мають намір провести схожу наукову конференцію.