На факультеті іноземної філології продовжують працювати викладачі зі США
Райлі Річардс протягом двох місяців навчав ужгородську молодь креативного письма
Нещодавно декан ФІФ Михайло Рошко завітав до редакції Медіацентру з одним із американських лекторів – Райлі Річардсом, котрий протягом двох місяців навчав молодь креативного письма. Останнє передбачає нестандартність мислення автора при написанні твору. Перед відльотом містера Райлі до США ми встигли поспілкуватися з ним про те, як потрапив до Ужгорода, про відмінності в навчальному процесі, враження від перебування в Україні. І запитали – чи хотів би приїхати до УжНУ ще раз.
- Розкажіть, будь ласка, про себе. Де навчалися, чим займаєтеся?
– Навчався креативного письма в університеті штату Огайо. Тепер працюю менеджером у клінінговій компанії, яка займається комерційним прибиранням в будинках, офісах, лікарнях.
- У США поширено працювати не за спеціальністю?
– Це не дуже популярно, але багато людей так робить. Коли я завершив університет, хотів бути викладачем, але мені запропонували посаду в офісі. Я погодився, тому що ця робота набагато вище оплачувалася. У мене також є сертифікат з навчання англійської, тож я можу викладати.
- Ви вперше в Ужгороді і загалом в Україні? Як потрапили сюди?
– Так, я вперше в Україні. До цього через різні програми був у Туреччині, африканських країнах. До України прилетів з допомогою One Сollective – глобальної організації, яка докладає зусиль для розвитку суспільства.
- Як ви дізналися про One Collective?
– Від друга, який співпрацює з організацією вже 10 років, зокрема був у Руанді, тепер планує укласти ще один контракт в Еквадорі. Саме там я хотів працювати разом із товаришем. Але під час розмови з одним із лідерів організації ми дійшли висновку, що саме в Україні я зможу найкраще використати свої знання. Так я потрапив до Ужгородського університету.
- Який основний меседж хотіли донести студентам УжНУ?
– Я вважаю, головна ідея креативного письма – це емоційна правда. Цього й прагнув навчити молодь.
- Публікували власні твори? Чи підтримував це університет?
– Раніше писав поезії, також були прозові твори. Оприлюднював їх, коли брав участь та вигравав у конкурсах. Також друкувався власним коштом.
- Що порадите для покращення рівня англійської?
– Зануритися в мову. Якомога більше музики, фільмів, читання в оригіналі, при можливості частіше спілкуватися англійською. Чим більше людина використовує мову, тим краще. За два місяці, які ми працювали зі студентами, уже можна побачити результати.
- Ви мали нагоду стати частиною навчального процесу в Україні, в Ужгородському університеті. Які основні відмінності помітили між українським і американським університетським навчанням?
– Коли я навчався в університеті США, заняття відбувалися переважно у форматі дискусій між студентами і професором.
- Тобто у вас менше практикують проведення саме академічних лекцій?
– Це, звісно, залежить від факультету й спеціальності. У нас було у формі дискусій.
- Якими джерелами послуговуються американські студенти при підготовці до занять? Популярно ходити до бібліотек?
– О, колись я працював у бібліотеці, і вони мені дуже подобаються. Та в сучасному світі молодь віддає перевагу пошуку необхідних відомостей в Мережі, обміну інформацією з друзями, професорами.
- В Україні є тенденція до скорочення стипендій, як у Європі, Америці. Нашим студентам поки важко звикнути…
– Узагалі університети США стають дедалі дорожчими. У мене були стипендії, які покривали частину навчання, але водночас доводилося працювати на двох роботах, щоб платити за навчання.
- Серед американських студентів поширено працювати під час навчання?
– Fifty–fifty. Це залежить і від сімейного бекґраунду, і від особистого бажання, і від спеціальності.
- У вільний час українські студенти ходять у мовні та автошколи, спортзали, відпочивають на вечірках. В американських студентів таке ж дозвілля?
– Із мого досвіду: студенти в усьому світі в цьому однакові.
- Представники УжНУ долучаються до програм обмінів і можуть полетіти до США. Які місця порадите відвідати?
– Тихоокеанську північ США, тому що я звідти ☺. У нас дуже гарна природа. І океани, і гори, красиві ліси, загалом хороша погода. Але все залежить від особистих побажань.
- Коли їдемо в якесь нове місто, а в країну – й поготів, маємо певні очікування. Що вас найбільше здивувало в Україні?
– Був здивований, коли побачив, що тут дуже-дуже гарно. Не тільки природа, а й міста. Крім Ужгорода, я відвідав Львів і Київ.
- Чи мали екскурсію Ужгородом? Що запам’яталося? Куштували традиційні страви?
– Ми чи не щодня гуляли містом із іншими носіями мови, які працюють на факультеті іноземної філології. І разом зі студентами також. Запам’ятався Ужгородський замок. Зі страв сподобався боґрач, та й бургери тут не погані.
- Які враження від перебування в Ужгороді?
– За цей час почувався тут, як удома. Хоча моє рідне місто більше – приблизно, як Львів.
- Хотіли б повернутися до УжНУ?
– Так, є можливість прилетіти за рік. І це той план, який би я хотів утілити в життя.
- Райлі, бажаємо щасливого повернення додому й реалізації задуманого. До зустрічі!
До слова, зі студентами факультету іноземної філології УжНУ продовжують працювати професорка та молоді викладачі зі США.
«Ми раді приймати іноземних лекторів. Спілкування з носіями мови неабияк покращує навички наших студентів», – додав декан Михайло Рошко.
фото Віталія Завадяка.
Особлива подяка перекладачу Ігорю Міненку.