На факультеті МЕВ обговорили активізацію роботи Науково-дослідного інституту державного управління та регіонального розвитку

Підрозділ має тривалу історію. Заснований у червні 1997 році, він став логічним завершенням функціонування Програми «Центр державного та місцевого управління» (ЦДМУ), що діяла протягом 1995–97 рр. при Ужгородському університеті в рамках інституційного партнерства з університетом Джорджії (США). Очолив його Микола Палінчак і керував ним до 2014 року.

Нині професор згадує, що Інститут активно працював у сфері проєктного менеджменту, коли це ще не стало мейнстримом. Вже тоді вдалося сформувати команду молодих спеціалістів, яку, зокрема, сформували теперішні проректори Мирослава Лендєл та Ігор Король, доцентки Світлана Слава та Катерина Сочка, старша викладачка Ірма Калинич. У рамках програми вдалося успішно реалізувати кілька  проєктів з американцями, канадцями та поляками (польсько-українською фундацією співпраці ПАУСІ).

«Приємно, що завдяки програмі багато викладачів вишу мали нагоду пройти стажування в університетах США, Канади та Європи. І це дало кілька важливих результатів. По-перше, суттєво підвищився їх рівень викладання, а по-друге, вони долучилися до вивчення практичних шляхів вирішення проблем області, міста тощо», – відзначає Микола Михайлович.

Декан ФМЕВу відзначає, що важливість обміну досвідом важлива як ніколи. Тому нині тривають переговори, аби залучити до викладання на іноземному відділі факультету за сумісництвом професора, почесного доктора УжНУ Дена Дарнінга (Dan Durning). Лекції іменитого науковця могли б відвідувати всі зацікавлені студенти факультету, головне – знання англійської.

Керівник департаменту проєктів Інституту Валентин Волошин згадує стажування кінця 90-х – початку 2000-х як прорив для майбутніх викладачів та університету в цілому. Він наголошує: «Плідний обмін досвідом з іноземними партнерами дуже актуальний, адже нині є нагальна потреба у великих закордонних проєктах, консолідації зусиль для вирішення регіональних проблем».

Було згадано й про успішну співпрацю з Інститутом «Схід-Захід», завдяки сприянню Васіла Гудака, віце-президента Європейського інвестиційного банку.

«Основна причина активізації діяльності Інституту – брак кваліфікованих кадрів для розвитку регіону. Так з’явилася ідея створення сертифікованих курсів для проєктних менеджерів», –наголошує експерт.

Таїсія Симочко додає, що, очолюючи контактний пункт Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», часто стикалася з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів: «Більшість організацій, які могли б узяти участь у конкурсі від ґрантодавців, втрачають цю можливість, через брак англомовних спеціалістів (бо заявки переважно подаються англійською мовою), котрі б розуміли основи проєктного менеджменту. Тому я прийшла до Миколи Михайловича з ідеєю, що в регіоні відчувається інтерес та потреба у спеціалістах. І саме факультет МЕВ та Інсититут є хорошою базою для підготовки таких спеціалістів. Бо Інститут має тривалий успішний досвід у написанні проєктних заявок і реалізації міжнародних програм, а на ФМЕВ найбільше студентів, які, не будучи іноземцями, вільно володіють англійською та є профільними спеціалістами в галузі менеджменту, економіки, бізнесу».

Микола Палінчак відзначає, що така проблема справді існує: «У регіоні дійсно відчувається кадровий голод на цих спеціалістів. І це додаткова мотивація для студентів, адже працедавці вже готові брати фахівців на роботу.

До того ж факультет намагається створювати всі умови для того, аби за час навчання студенти отримали хоча б по 5 сертифікатів з альтернативної освіти. Вперше ми реалізували такий проект в 2008 році з австрійською логістичною компанією «DerBruderWeiss», представники якої протягом 4 днів читали нашим студентам лекції, відтак вручили сертифікати. Це все в сумі повинно збільшити можливість їх працевлаштування після закінчення вишу. Сюди ж можна віднести і дебатні школи, які вже двічі відбувалися на факультеті. Сертифікат після курсу з основ проєктного менеджменту теж буде великим плюсом для дальшої реалізації наших студентів».

Інститут, як дослідницький та едукаційний центр регіону, відновив свою роботу навесні 2019 року, коли Валентин Волошин і Таїсія Симочко у співпраці й за підтримки факультету міжнародних економічних відносин у особі Миколи Палінчака запустили курс «Основи проєктного менеджменту» («Projekt Management»).

Конкурс був відкритий для всіх охочих, неодмінною умовою залишався тільки мотиваційний лист англійською та відповідно володіння цією іноземною мовою на рівні B1. При цьому немає ніяких вікових обмежень. Курс тривав 3 місяці й складався з 6 модулів по 3 заняття та проходив у будні. Спікерами виступили Таїсія Симочко та Валентин Волошин, також були залучені й іноземні спеціалісти. Організатори повідомили, що наступний курс проводитимуть у вихідні, аби всі охочі могли взяти в ньому участь.

Всього зареєструвалося 13 людей, з яких до фіналу дісталися 7. З них п’ятеро – випускники та студенти ФМЕВ. Учасники мали нагоду на практиці випробувати здобуті теоретичні навички, адже неодмінною умовою отримання сертифікату було створення власного проєкту та його публічний захист. Фактично нині є 7 потенційних проєктів, готових до втілення.

Теперішній директор Інституту регіонального розвитку та державного управління, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Ужгородського університету Володимир Приходько вважає, що активізація діяльності підрозділу позитивно вплине на якісну підготовку кваліфікованих кадрів. Зокрема, поділився планами щодо майбутнього розвитку: «Проєктний менеджмент – це інвестиція у майбутнє. Особливо на базі хорошої освіти, яку дає факультет МЕВ та інші підрозділи вишу. Плануємо підготовку до реалізації проєктів міжнародної фінансової й технічної допомоги в рамках секторальної підтримки Європейського Союзу, Норвезького фінансового механізму, зокрема вже діє програма «Словаччина-Норвегія», де Україна виступає партнером. Дуже перспективною є участь у проєктах Дунайської стратегії. Тому надалі сподіваємося активізувати роботу саме в цих напрямках».

Валентин Волошин пояснює: «Ситуація наразі така, що Закарпатська область потрапила у двоякий потенційний симбіоз. Тобто коли у зв’язку з децентралізацією, села й міста дістають більше повноважень, можуть писати проєкти й податися на державне чи міжнародне фінансування, але водночас бракує спеціалістів, які можуть скористатися цими повноваженнями. Зокрема, показовий приклад Полянської чи Перечинської ОТГ, коли є багато ідей, але немає людей, які змогли б їх правильно й вигідно подати донорам й отримати необхідне фінансування. Тим більше, наша область географічно має більше переваг, ніж будь-яка інша: 4 кордони і відповідно потенційна співпраця як мінімум з 4 країнами.

Одне із завдань курсу – дати практичне відчуття підготовки та впровадження проєкту. Ми намагалися показати живих практиків та різні точки зору на ту чи ту проблему. Так учасникам курсу було краще розуміти галузь та свої майбутні завдання, тому на таких спеціалістів буде попит на ринку праці. Випускники курсу мають високу місію – розбудовувати спроможність Закарпатської області.

Також слід зауважити, що наразі ринок праці є доволі мінливим. Зазвичай через два-три роки працівник піднімається на щабель вище й потребує завдань нового рівня складності. Тому мета інституту – дати слухачам курсів платформу, яка завжди буде готова прийняти колишніх студентів під своє крило та використовувати їх знання для розвитку нашого регіону. Ми будемо раді вітати колишніх випускників, які вже пройшли стажування чи навіть здобули перший трудовий досвід в Україні чи за кордоном».

Роль вишу і факультету у розбудові Інституту чітко визначив Володимир Приходько: «Згідно зі схваленою Вишеградською концепцією розвитку на 2015–25 рр., УжНУ є регіональним інтегратором у трикутнику освіти, науки та бізнесу.

Саме завдяки таким курсам і реалізується ця концепція інноваційного університету. УжНУ також є центром транскордонного кластеру. Зокрема, недавно співробітники Інституту та викладачі МЕВ недавно переймали досвід у партнерів по Вишеградській концепції у вишах Любліна, Жешува, Дебрецена. Також уже близько 10 років існує налагоджена співпраця з вишами Будапешта тощо. Тобто нині маємо тісні зв’язки з багатьма закладами освіти, вже немає суттєвих проблем з володінням мовами, зокрема англійською, а також угорською, словацькою, румунською. Але наразі цього недостатньо, потрібні точки успіху та зростання. І тому сертифікований курс з основ проєктного менеджменту є реальним кроком уперед. До того ж це продукт, який потребує тиражування, і ми готові продовжувати роботу в цьому напрямку».

Наступний цикл курсів з проєктного менеджменту від Інституту очікується на осінь (жовтень–грудень), а подача заявок – уже в серпні.

Тож гайда підтягувати англійську і змінювати майбутнє Закарпаття на краще!