Наука в дії: студенти-біологи УжНУ поєднували теорію з практикою в Закарпатському краєзнавчому музеї
Молодь опановує інноваційні методи екологічної освіти та музейної педагогіки під керівництвом професіоналів
Захід відбувся з ініціативи доцентки кафедри зоології Наталії Куруц. До його організації долучилися справжні знавці музейної справи — завідувачка сектору природи Руслана Джахман та старша наукова співробітниця Олександра Кость.
Робота гуртка – це поєднання теорії з практикою: студенти поглибили знання про біорізноманіття Карпат, ознайомилися з природничими фондами музею, розвивали екосвідомість і вчилися проводити заняття поза межами аудиторії.
Руслана Джахман поділилася досвідом роботи з тренування навичок майбутнього педагога: як перетворити екскурсію на захопливе заняття для здобувачів освіти, про заходи та роботу, важливість екологічної освіти й можливості модернізації. Зокрема, йшлося про організацію майстер-класів, ігор, квестів: «Писанки від птахів», «Вивчаємо рослинний і тваринний світ», «Пізнавай світ разом із нами». Також музейниця продемонструвала іграшки для екотеатру, які можна використовувати як сучасні методи активізації пізнавальної діяльності здобувачів при вивченні різних тем навчального матеріалу з фахових біологічних дисциплін.
Крім того, учасники наукового гуртка відпрацьовували методику інтегрованого заняття з біології, екології та краєзнавства, шо значно посилило їх інтерес до проведеного заходу.
Водночас Олександра Кость провела екскурсію з гуртківцями до постійних експозицій музею, зокрема розділів, присвячених природі Карпат, біорізноманіттю Закарпаття, етнографії та історії краю. Присутні зацікавлено оглядали, вивчали природу рідного краю, інтерактивний простір у експозиції «Природа Закарпаття», тимчасові виставки – «А що там у гнізді», «Дивовижний світ плазунів».
Особливістю заходу стало використання гуртківцями ігрових стендів і моделей природних об’єктів. Завдяки їм студенти мали змогу поринути у дивовижний світ природи та в ігровій формі розпізнавали види тварин; знайомилися з видами, занесеними до Червоної книги України; дізнавалися про місцеву флору і фауну регіону; аналізували фактори загроз для дикої природи та пропонували шляхи її збереження й відмічали значення колекцій у вивченні екологічних змін та використання у майбутньому музейних матеріалів у генетичних, ботанічних та зоологічних дослідженнях.
Підсумовуючи заняття, Наталія Куруц зауважила, що заняття в краєзнавчому музеї стало не лише ефективною формою екологічного навчання, а й можливістю поглибити знання, вдосконалити практичні навички й зміцнити зв’язок між теорією і практикою. Студенти мали змогу простежити динаміку змін біорізноманіття Карпат і зафіксувати сучасні виклики для регіональних екосистем.
Захід довів, що поєднання наукових знань із ігровими й дослідницькими формами ефективно сприяє формуванню екологічної культури студентів та активізує їхню дослідницьку діяльність. Такий підхід підсилює мотивацію до навчання, розвиває професійну майстерність майбутніх педагогів-біологів і стимулює інтерес до природничої освіти.
Студенти здобули цінний досвід у проведенні екоосвітніх заходів, який може стати основою для реалізації їхніх майбутніх ініціатив і досліджень. Вони мали нагоду відчути себе організаторами, усвідомити значення екосвідомості, зв’язку з природою та культурною спадщиною рідного краю.
Керівництво біологічного факультету УжНУ висловлює подяку працівникам краєзнавчого музею за співпрацю, фахову підтримку й пізнавальні заняття.