Відразу треба віддати належне автору за введення в науковий обіг значної кількості нових документів не тільки з Державного архіву Закарпатської області, а й із загальнодержавних.
Уже перші роки радянської влади запам’яталися закарпатцям арештами військовою контррозвідкою «СМЕРШ» діячів Карпатської України, депортаціями німців та угорців. В. Міщанин відзначає особливості кадрових призначень, проведення місцевих і парламентських виборів. Справедливо підкреслюється обмеження політичних прав усіх соціальних верств. Аграрна політика (колективізація) була спрямована на цілковитий контроль над закарпатським селянином, його закріпачення колгоспно-радгоспним ладом. Тим, хто противився колективізації, шлях був короткий: арешт, засудження, ув’язнення.
Автор не заперечує, що зрушення в культурі, освіті, медицині були значними і викликали підтримку населення. Але не слід забувати, що головним завданням закладів освіти і культури стало комуністичне виховання і пропаганда радянського способу життя. На значній джерельній базі розглянуто й антирелігійну діяльність радянських і партійних органів.
За радянським законодавством церква була відокремлена від держави, а школа – від церкви. Та цього виявилося замало. Тоталітарна держава всіляко втручалася в діяльність конфесій. Православна церква змушена була змінити свою юрисдикцію: перейти від Сербського патріархату до Московського (1945 р.). Радянські спецагенти вбили єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжу (1947 р.), а саму церкву ліквідували 1949 р.
У виданні охоплено різноманітні аспекти радянізації Закарпаття. Чимало з них висвітлені в сучасних публікаціях. Однак цілком можна стверджувати, що праця Василя Міщанина є комплексним дослідженням процесів радянізації Закарпаття 1944-1950 рр., написана на основі документів, які вперше вводяться у науковий обіг. Частково дослідник долучився і до публікації документів. Доволі пізнавальною є публікація в тексті низки фотоілюстрацій важливих документів і суспільно-політичних подій.
Наприкінці монографії подано 35 документів, які, на нашу думку, вдало роблять наголос на головних складових елементах політики радянізації. Це передусім матеріали з фондів Державного архіву Закарпатської області (м. Ужгород) та Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ). Архівні документи підкріплено усно-історичними джерелами, зібраними студентами історичного факультету у 2015 р. в ході етнографічної експедиції.
Вихід монографії В. Міщанина «Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр.» є вагомим внеском в історіографію історії Закарпаття ХХ ст., «радяністики», краєзнавства. Монографія стане в пригоді краєзнавцям, студентам, усім шанувальникам минулого.
доктор історичних наук,
заслужений професор УжНУ