Правління асоціації випускників УжНУ влаштувало виїзне засідання на підприємстві «Інтерфіл» в Ужгороді
Ішлося про можливості офіційного працевлаштування студентів УжНУ за гнучким графіком без відриву від навчання
У виїзному засіданні взяли участь голова правління, проректор УжНУ Олександр Сливка, заступник голови Іван Артьомов, директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький, член правління, директор ТОВ «Інтерфіл» Олег Адамчук, члени правління Микола Бережанський, Наталія Толочко, а також декани факультетів: фізичного – Володимир Лазур, економічного – Віталій Сержанов, хімічного – Василь Лендєл, інженерно-технічного – Іван Туряниця, математичного – Михайло Повідайчик, працівник відділу інформаційної та комунікативної роботи асоціації випускників Людмила Середа.
На початку зустрічі Олег Адамчук представив французького партнера ТОВ «Інтерфіл» – Давида Міллошо, який керує промисловим холдингом «Fareva», а також розповів про роботу ужгородського підприємства. Товари побутової хімії в приміщеннях сучасного «Інтерфілу» виготовляли з 1971 року. У радянський період тут максимально працювало 900 осіб. У 90-х роках підприємство приватизували і створили товариство «Henkel-Ужгород». Невдовзі ним зацікавилися французькі інвестори, що сприяло налагодженню партнерства з «Fareva». Про діяльність холдингу розповів Давид Міллошо, також продемонстрував відеопрезентацію.
Протягом тривалого часу підприємство «Інтерфіл» було одним із найбільших платників податків у Закарпатті – сплачували до бюджету близько 300 мільйонів гривень. Сьогодні ситуація на підприємстві значно погіршилася, оскільки обсяги продукції, яку тут виготовляли, скоротилися до 20 %. Із загальної кількості виробничих площ 80 % неробочі. Цехи із виробництва парфумів, аерозолів не працюють уже три роки, оскільки продукцію розповсюджували на пострадянські країни за транзиту Росії, який сьогодні заборонено. Тож нині вироби «Інтерфіл» ідуть на український ринок.
Члени правління асоціації випускників спільно з деканами побували в чотирьох цехах підприємства, зокрема в цеху make-up, діяльність якого призупинена, однак може бути відновлена з участю студентів УжНУ. Для однієї зміни тут потрібно 100 осіб, а планують організувати три. Продукцію завозитимуть з Італії, а в Ужгороді її будуть фасувати, упаковувати. Якщо зміна виконує повний обсяг роботи, вона отримує зарплату, якщо перевиконує – премію. Працівників забезпечують обідами, покриваючи майже всю суму їхньої вартості.
Студентів УжНУ, котрі виявлять бажання працювати, планують брати на роботу за контрактом – із записом у трудовій книжці. Графік роботи для молоді можуть розробити з урахуванням навчальних потреб, щоб не зашкодити освітньому процесу, зробити зміни у той час, коли буде вигідно молоді. Крім цього, діяльність на ТОВ «Інтерфіл» не потребує додаткового навчання, виробництво механізоване, більшість процесів виконує техніка, тож студентам запропонують роботу пакувальників, контролерів тощо.
Голова правління асоціації, проректор Олександр Сливка, підсумовуючи виїзне засідання, зауважує, що співпраця УжНУ з підприємством може мати добрі результати.
«Було б неправильно, якби університет не звернув увагу на підприємство, яке хоче розвиватися. Крім того, будь-яке виробництво цікавить робоча сила на рівні фахівця загального профілю й високої кваліфікації, причому співвідношення тут 10 до 1. Сучасні технології забезпечують робочий процес, тому підприємства потребують людей, які здатні і хочуть працювати. Ми можемо працевлаштовувати випускників і дати можливість студенту заробити. Має бути контакт із роботодавцем, а в деканатах слід створити такі умови, аби молода людина працювала без шкоди для навчального процесу. Важливо продумати, як можна узгодити навчальні робочі плани з виробництвом. Можливостей співпраці чимало», – вважає проректор.
Наразі на підприємстві та в УжНУ розмірковують над оптимальною моделлю поєднання роботи і навчального процесу для студентів. Найближчим часом планують зустрічі представників «Інтерфілу» з молоддю різних факультетів. Відтак для всіх охочих сформують графік зайнятості, аби студенти могли підзаробити без шкоди для якісного здобуття освіти.