Про проблеми міжнародного права та гібридні війни з юристами-міжнародниками УжНУ поспілкувався професор ЛНУ ім. Івана Франка
Студенти й викладачі захоплено слухали Василя Репецького, ставили йому чимало актуальних питань щодо міжнародного права, міжнародного гуманітарного права, міжнародно-правових оцінок агресії Російської Федерації проти України, питань захисту жертв війни
Виступ Василя Репецького набув особливої гостроти та актуальності у зв’язку з черговим актом агресії Росії проти України, збройним захопленням російськими військовими українських суден і екіпажів у Керченській протоці, що законно виконували морський перехід з Одеси до Маріуполя з дотриманням положень чинних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів і правил навігації.
У вступному слові професор кафедри Георгій Динис відзначив, що професор Василь Репецький – це визначний представник української науки міжнародного права, знаний експерт з міжнародно-правових питань та зовнішньої політики, лектор, викладач, продовжувач наукових традицій львівської школи міжнародного права (що її заклали Людвіг Ерліх, Герш Лаутерпахт, Рафаель Лемкін), організатор освіти в Україні, науковий керівник багатьох аспірантів і пошукачів, автор підручників «Дипломатичне та консульське право», «Міжнародне гуманітарне право», «Міжнародне право», що сприяли становленню української школи міжнародного права та освіти, стали зразками академічного викладу найскладніших проблем сучасного міжнародного права та зовнішньої політики.
Послухати лекцію знаного вченого і звернутися до нього з запитаннями зібралося чимало охочих студентів УжНУ, що здобувають освіту за спеціальністю «Міжнародне право», «Правознавство», «Країнознавство», викладачів, аспірантів.
На початку свого виступу Василь Михайлович відразу заявив, що не є політиком. Події, процеси, що відбуваються в міжнародних відносинах, є предметом міжнародно-правового аналізу та юридичних оцінок. Відтак розповів про основи міжнародного гуманітарного права. Студенти й викладачі захоплено слухали професора, ставили йому чимало актуальних питань, які стосуються міжнародного права, міжнародного гуманітарного права, міжнародно-правових оцінок останніх подій, пов’язаних з агресією Російської Федерації проти України, захисту жертв війни.
Викладач юридичного факультету доцент Олександр Грін поцікавився в професора про його бачення шляхів повернення Криму до України. Василь Репецький відповів, що повернення півострова можливе за сприяння та підтримки таких міжнародних організацій, як ООН, Рада Європи, ЄС. Там сильні важелі, правові інституції та механізми міжнародного співтовариства, що можуть реально впливати на дальші дії агресора.
Разом з тим міжнародно-правова проблема полягає в тому, що рішення Ради Безпеки (РБ) ООН приймаються постійними членами Ради Безпеки – Великобританією, Китаєм, Францією, Росією, США тільки одноголосно. Всі проекти рішень з питань , що суперечать інтересам РФ, блокуються – передусім агресором. Можливий вихід – варто впроваджувати механізм/правило: в тих випадках, коли питання стосується інтересів постійного члена, наприклад РФ, така держава не має права голосу. Російська Федерація може блокувати будь-які пропозиції, які виносяться на розгляд РБ ООН, що не відповідають її інтересам.
Аргументованою була відповідь професора на запитання студента ІІ курсу міжнародного права Степана Сливки про застосування норм міжнародного права. Чому вони не виправдовують очікувань світового співтовариства? У цьому випадку варто брати до уваги норми національного законодавства. Якщо міжнародний договір ратифікований парламентом відповідної держави, то його норми набувають імперативного характеру, тобто мають пріоритет над національним правом. Тож проблема співвідношення міжнародного та національного права – це одне з найбільш дискусійних питань у сучасному міжнародному праві.
Не оминули уваги слухачів й останні події в Азовському морі. Четвертокурсник міжнародного права Габріель Лізанець попросив прокоментувати міжнародно-правову кваліфікацію подій, які відбуваються в Азовському, Чорному морях, Керченській протоці. Професор пояснив, що за міжнародним гуманітарним правом це кваліфікується як агресія РФ щодо України (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/29/3314, 1974 р.), оскільки Азовське море, за двостороннім договором між РФ та Україною, визнається внутрішніми водами двох держав.
Цікаво, що пізно ввечері відбулося засідання Ради Безпеки ООН, на якому держави-члени не підтримали проведення засідання за тим порядком денним, який пропонувала Росія. Москва вимагала розглянути інцидент в Азовському морі та Керченській протоці як провокації з боку України. Практично прогнозовані міжнародно-правові оцінки професора В.М.Репецького повністю дістали конфірмацію можливих рішень з боку Європарламенту, ЄС, міжнародної спільноти про засудження застосування сили РФ у Керченській протоці.
Не менш цікавою була відповідь професора на запитання студентки ІІІ курсу міжнародного права Еріки Скиби щодо захисту цивільного населення на окупованих територіях. Виявляється, що такий захист покладається на владу, яка має повноваження на цій території.
На завершення зустрічі декан юрфаку Ярослав Лазур від імені факультету висловив вдячність професорові Василю Репецькому за вагомий внесок у процеси фахової підготовки юристів-міжнародників Ужгородського національного університету.
Загалом для студентів юрфаку лекція львівського професора виявилася надзвичайно цікавою і пізнавальною. Молодь сподівається, що кафедра міжнародного права й надалі сприятиме таким публічним виступам відомих учених і практиків міжнародного права.
професора Георгія Диниса