Про життя жінок роду Друґетів розповідали в Науковій бібліотеці УжНУ
Пізнавальну лекцію для ВПО й усіх, хто має інтерес до минувшини Закарпаття, підготувала доцентка кафедри археології, етнології та культурології Оксана Ферков
Друґети – аристократичний рід французько-неапольського походження, який посідав почесне місце серед нобілітету Угорщини у XIV–XVII ст. Це прізвище також тісно пов’язане з історією Закарпаття: тут їм належали значні володіння, зокрема Ужгородський та Невицький замки. «Все, що ми знаємо про рід Друґетів, – зазвичай факти про чоловіків. Жіноча історія роду надзвичайно скромна. Існує всього кілька праць, де про них згадано», – зауважує лекторка.
Оксана Ферков розповіла про таких представниць Друґетів, як Паска де Бонененсі, Марія Фоллія, Фружіна Доці, Катерина Надошді, Анна Якушич, Марія Естергазі та Терезія Кеглевич. У кожної з жінок була непроста доля: ревниві чоловіки, раннє вдівство, розділення спадку, виховання дітей та ін. Деякі були вимушені виходити заміж кілька разів, щоб мати постійний чоловічий захист. Але попри всі труднощі, вони залишалися справжніми аристократками: вихованими, освіченими, красивими.
Всі жінки роду Друґетів брали активну участь у житті свого регіону й були світськими дамами. Багато відомостей про їхнє побутове життя ми можемо дізнатися з листів. «Відомо, що Марія Естергазі переписувалася з Софією Баторі (правителькою Мукачівського замку). У листах вони обмінювалися худобою, надсилали одна одній служниць і навіть давали поради особистого характеру, наприклад, чи приймати залицяння певного кавалера», – розповідає пані Оксана.
Аристократки були хорошими господарками, знали скільки провізії й худоби потрібно мати при дворі. Збереглися навіть кулінарні книги, де, крім рецептів записано, хто відвідав застілля, скільки було куплено певних продуктів та що готували. Дівчата змалечку вчилися куховарити, шити, вишивати й лікувати за допомогою лікарських рослин. Лекторка розповідає, що в Ужгородському замку було спеціальне приміщення, де виготовляли дистильований спирт, який згодом використовували для лікувальних настоянок.
Наприкінці зустрічі присутні мали можливість поставити питання пані Оксані, а представники бібліотеки анонсували наступні лекції. Всіх охочих запрошують до Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету щовівторка о 14:00.