Професор-стоматолог Оксана Клітинська: Через специфічну мікрофлору рота 99 % дошкільнят Закарпаття мають карієс
Завідувачка кафедри стоматології дитячого віку Ужгородського університету днями стала академіком Української академії наук
- Оксано Василівно, найперше вітаємо з приємною подією! Розкажіть трохи про свій здобуток і можливості, які відкриває звання академіка УАН.
– Дякую! Це справді вагоме досягнення для мене. Так склалося, що 11 лютого міжнародна наукова спільнота відзначає День жінки в науці і саме цього дня мені вручили диплом академіка Української академії наук. Це громадська організація, яка опікується талановитими науковцями, що займаються впровадженням вагомих досягнень українців у життя. Академія співпрацює з різними країнами й завдяки цьому має можливість пропагувати напрацювання своїх членів у світовій спільноті. Крім того, це можливість друку наукових публікацій в авторитетних міжнародних виданнях та участі у конференціях та ґрантових проектах. Тобто напрацювання наших науковців можуть бути використані не лише в Україні, а й у всьому світі.
- Знаю, що ви вже не перший рік працюєте над питанням поліпшення здоров’я зубів закарпатської малечі. Які результати досліджень?
– Справді, з 2010 року в нас діє програма «Здорова усмішка дітей Закарпаття». Саме у рамках цієї програми ми з викладачами стоматологічного факультету вивчаємо проблеми дитячої стоматології в краї. Головним чином ідеться про фторо- та йододефіцит у гірській місцевості, недостатню кількість дитячих стоматологів у районах – і, як наслідок, найголовніша проблема – карієс. Проте результати наших досліджень свідчать про основну причину появи карієсу у діток Закарпаття – специфічний склад мікроорганізмів ротової порожнини. Наявність відомих усім діткам каріозних монстрів не відчутно залежить від ендемічності зони. Усі проблеми зароджуються й розвиваються у порожнині рота, незалежно від зовнішніх факторів. Були обстежені 6500 дітей у всій області – результати жахливі. 99% дітей дошкільного віку мають карієс. Таких показників немає в жодній області України! Це катастрофа, з якою треба боротися.
- Чому такі масштаби біди саме на Закарпатті?
– Постійне проживання в регіоні біогеохімічного дефіциту фтору та йоду не мають глобального значення. Тобто тут причина не в місцевості – це підтверджено дослідженнями наших колег з регіонів східної Словаччини та Швеції, де є подібні геологічні умови проживання. Ми не можемо змінити місце мешкання дітей, не можемо змінити характер та режим харчування в такому масштабі, як хотіли б. Надзвичайно важлива причина – слабке загальне здоров’я маленьких закарпатців. На це вплинути стоматологи не можуть, а от на специфічний склад мікрофлори у ротовій порожнині ми впливати не лише можемо, а й зобов’язані.
- То яких заходів потрібно вживати?
– Найперше маємо навчити дітей якісно чистити зуби. Крім того, не менш важливе нормальне харчування та здоровий спосіб життя. Можливо, вас це здивує, але щоб знищити ось цей виявлений мікроб streptococcus sobrinus потрібні не антибіотики чи антисептики, а певні харчові продукти. От зокрема – журавлина, червона смородина і йошта. Дітям потрібно вживати їх щоденно: сезонно – у свіжому вигляді, в інші пори року – в сухому чи замороженому. Дуже дієвим було б додавання цих смачних продуктів до раціону харчування дітей в школах та дошкільних закладах. В ідеалі – додавання цих компонентів при виготовленні зубних паст та ополіскувачів. Уже мала розмову з представниками знаної корпорації, що займається виготовленням зубних паст. Таку технологію дуже складно запровадити, але вона їм цікава.
- Які конкретні дії робите для того, щоб навчити маленьких закарпатців доглядати за своїми зубками?
– У рамках програми «Здорова усмішка дітей Закарпаття» разом із інтернами-стоматологами проводимо у дитячих садочках та молодших класах шкіл роз’яснювальні заходи. Стараємося донести інформацію в ігровій формі – через мультики та театралізовані сценки з казковими героями. До речі, ми готові приходити у всі навчальні заклади, тож раді запрошенням.
- Чи траплялися під час таких заходів пам’ятні випадки?
– Був дуже цікавий випадок. Ми попросили першокласників принести на урок гігієни свої зубні щітки. До того ж була можливість обміняти їх на нові. Що ми тоді тільки не бачили! Були навіть щітки для чищення зубних протезів! Вони мають специфічну форму, досить жорсткі й загнуті. І коли я запитала в дитини, де вона її взяла, у відповідь почула: «Це у нас для всієї родини»…
- Діти лінуються чистити зуби, дорослі ж часто вважають, що за тимчасовими зубами догляд не надто потрібний, бо вони і так випадуть. Ваш контраргумент як лікаря?
– Поки ці зуби в роті, мікроби так щільно там заселяються, що уже при прорізанні постійного зуба вони вражають і їх. Карієс впливає не лише на зуби – через нього страждає весь організм, передусім імунітет. Тому якщо батьки хочуть зберегти здоров’я своєї дитини, мають дбати про нього з появи першого зуба.
- Які маєте плани на майбутнє та над чим прагнете працювати уже зі званням академіка?
– Понад усе хочу, щоб мої здобутки у дитячій стоматології та профілактиці дитячих захворювань ротової порожнини стали надбанням усіх дітей Закарпатської області. Хочу досліджувати далі, як боротися з «каріозними монстрами», щоб це не шкодило загальному здоров’ю закарпатських дітей. Нехай їхні усмішки будуть не лише щирими, але й гарними та сяючими!