Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Шкляр в Ужгороді. Найцікавіше – цитатами

«Є в української нації один герой, що зазнав найбільше страждань, ударів, гніту – це українська мова. І не зважаючи на ці утиски впродовж століть, вона й сьогодні одна з найпоширеніших у світі. Через те наші поразки усі тимчасові. І ми виграємо цю війну з найбільшим ворогом»

0 384
Василь Шкляр
Василь Шкляр
Література, мова, війна, Україна – двогодинної зустрічі з одним із найвідоміших українських письменників-сучасників замало. Його діалог зі слухачем-читачем можна розбирати на цитати. Й це не пафосна підводка до публікації – це щире захоплення сказаним. Днями в Закарпатській ОУНБ імені Ф. Потушняка відбулася зустріч із Василем Шкляром – письменником, що не потребує представлення, бо його ім’я відоме кожному читаючому та мислячому. Це не просто зустріч – це їжа для мозку, неоране поле для роздумів та глибшого переосмислення. А тому подати це стандартно не піднімається рука. Тож до уваги читачів Медіацентру – вибірка цитат зі, сподіваємося, не останньої зустрічі з письменником в Ужгороді.

Про завдання письменника та книгу свого життя

«Завдання письменника полягає в тому, щоб зайти зі свічкою туди, куди не заходить ніхто».

«Чорний ворон» – це книга мого життя. Її читали на Майдані, з неї брали позивні й зараз її багато читають на війні. Тоді я відкрив зовсім стерту з нашої пам’яті сторінку – повстанську армію. І окрім того, що, здається, вдалася мені ця книжка художньо, це було ще й історичне відкриття для нашого читача».
Шкляр в Ужгороді. Найцікавіше – цитатами

Роман про УПА «Троща»

«Уся магія художнього твору захована в мові. Треба бездоганно знати говірки, діалекти місцеві, бо літературною мовою напишеш – буде фальшиво. Довелося вчити».

«Я хотів написати такий роман, але шукав особливу історію, адже кожне село в Україні має свою трагедію. Я перегорнув масу документів і нарешті знайшов історію, яка лягла мені на душу. На Тернопіллі під річкою Стрипа в очеретах був пункт зв’язку. Місцеві люди ці очерети називали трощею. Я подумав: «Яка гарна назва! Вона означає і місце події – в очеретах, і катастрофу – бійню».

Про зрадників

«Легко нам проклинати зрадників [перед цим В. Шкляр зачитав лист, який отримав із окупованого Донбасу. – Авт.], але жоден із нас не скаже, як би він повівся у ситуації, коли беруть на розстріл твоїх дітей, дружину, батька, матір…»

Про мову й державність

Шкляр в Ужгороді. Найцікавіше – цитатами«Ми, українці, звикли до боротьби за державність і мову. Не маючи ніколи справжньої своєї держави, ми маємо одну з найбільших територій у світі як країну. Де в кожного своя хата стає власною фортецею. Є в української нації один герой, що зазнав найбільше страждань, ударів, гніту – це українська мова. І не зважаючи на ці утиски впродовж століть, вона й сьогодні одна з найпоширеніших у світі. Через те наші поразки усі тимчасові. І ми виграємо цю війну з найбільшим ворогом. Ми сьогодні визначаємо долю Європи і світу і все в нас буде прекрасно».

«Легко бути патріотом у Галичині, на Волині, навіть у Києві чи Ужгороді. А важко бути патріотом в Харкові, тому ж Криму, Донецьку…»

«Україна повинна бути українською. Я хочу, щоб вона була насамперед чесною. І будь вона проклята ця терплячість! На жаль, український народ терплячий. У нас ніхто не йде воювати за свої економічні права. Українці хочуть, щоб ця справедливість запанувала. Якою я бачу Україну? Че-сно-ю! Із власним Я».

Ксенія Шокіна
Фото Сергія Братасюка
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.