Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Студенти-історики завершили цикл канікулярних екскурсій музеями Чернівців

Ентузіазм молоді, як завжди, допоміг утілити в пізнавальні мандри доцент Ігор Прохненко

0 1 387

Студенти-історики завершили цикл канікулярних екскурсій музеями Чернівців

Динамічне університетське життя, оспіване в рядках «від сесії до сесії живуть студенти весело, а сесія всього два рази в році», за часи коронавірусної пандемії й воєнного стану зазнало руйнівних змін. Головний негатив – віртуалізація контактів викладача зі студентом і студента з товаришами. Саме він суттєво й підступно обкрадав шарм і глибинний сенс радощів безпосереднього спілкування. З надією на повернення до нормального навчання наживо (чи то офлайн) минали тижні, місяці, роки… Проте активна молодь факультету історії та міжнародних відносин не могла банально склавши руки спостерігати за неприродним плином життєвої течії.

У таких умовах підтримані викладацьким колективом ентузіасти кинули виклик реаліям і частково повернулися до процесу контактної стандартно-цікавої гонитви за знаннями.

Використовуючи потужну екіпірувально-інструментальну базу Археологічної експедиції УжНУ (намети, спальники, каремати, казанки), студенти системно рухаються по закарпатській землі, збагачуючи полиці свого пізнання історією городищ, замків, церков і монастирів. Щасливі дні в дружних компаніях зберігають у глибинах пам’яті картини минулого Ужгорода, Мукачева, Чинадійова, Середнього, Виноградова, Королева, Хуста й багатьох інших чарівних куточків.

Студенти-історики завершили цикл канікулярних екскурсій музеями Чернівців Природно, що апетит з їдою прибуває, тож сотні благальних студентських поглядів спрямовані за Карпатський хребет, де простирається безкрайнє море можливостей. Завдяки студентському квитку найбільш соціальним видом транспорту став залізничний, і вчорашні абітурієнти блискавично вивчили всі нюанси прямих маршрутів і рухів з пересадками, щоб максимально збільшити вав-ефект від навчання саме в Ужгородському університеті завдяки неповторним пізнавальним подорожам. Сонячні літні дні неодноразово гостинно приймали активну факультетську молодь у Львові, Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Тернополі, Івано-Франківську. Нарешті черга дійшла до родзинки Буковини – Чернівців.

Як завжди, за заздалегідь відпрацьованою схемою дружно придбали проїзні квитки, зібрали тайстрочки зі змінним одягом і їжею… І рушили в подорож до непізнаного світу чернівецьких таємниць. По дорозі швиденько окинули оком львівські привокзальні дива архітектури і в час, коли люд починав прокидатися до праці, дісталися до кінцевого місця призначення. Біля будівлі залізничного вокзалу на студентів чатував їх давній знайомий місцевий професійний гід – археолог, доцент Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Віталій Калініченко.

Н

етерплячі студентські серця чекали насамперед на зустріч з неповторною будівлею ректорату місцевого вишу і не були ошукані у своїх сподіваннях. Для початку відвідали стандартну екскурсію, яка доступна всім туристам, а потім скористувалися дружніми зв’язками й зазирнули в усі таємничі куточки, приховані від простого ока. Мальовничі палісадники, ландшафтний парк, вишукані коридори й просторі зали надихали на мовчазне прослуховування історії закладу, яка перевищувала вже сторічний відрізок. Не поспішаючи переходили з кімнати до кімнати, стояли на оглядових балкончиках  та інших майданчиках, насолодилися внутрішнім убранством пам’ятки архітектури й неповторними краєвидами.

Сповнені позитивних емоцій, рушили далі. Наступною зупинкою обрали Чернівецький обласний краєзнавчий музей на вулиці О. Кобилянської. Він славиться тим, що є найбільшим зібранням документів історії, знахідок археології, артефактів етнографії та культури Північної Буковини. У десятках експозиційних зал історії і природи краю відчули цілісність експозиції. Не могли не спинитися біля колекцій нумізматики та зброї, щоб докладніше почути розповідь екскурсовода про тамтешні раритети. Подякували керівництву, провідникам і дивовижно затишними вуличками, площами, парками та скверами рушили до вокзалу. На зворотному шляху згуртованою командою мріяли про нові захопливі подорожі.

За інформацією доцента Ігоря Прохненка
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.