Студенти-історики екскурсували словацькими Кошицями

Словацький побратим Ужгорода є другим за величиною містом Словаччини й одним із найкрасивіших у Східній Європі. Розляглося воно в мальовничій місцевості на сході країни. В центрі збереглося чимало архітектурних пам’яток. Тут можна побачити й справжні готичні храми, й собори дивовижних форм, трохи середньовіччя, романтизму і модерну. Старе місто досить компактне, тому на екскурсію може вистачити кількох годин.

Похмура погода не стала перешкодою на шляху до мети. Перша пам’ятка, на яку просто неможливо не звернути увагу, – це Палац Якаба. Будівля привернула увагу саме елементами готики. Докладну ж екскурсію почали з готичного храму святої Єлизавети Угорської. Його найвища точка сягає 60 метрів. З висоти можна роздивитися все місто. Споруда справді вражає красою й незвичністю. всередині неймовірні фрески, скульптури, вітражі. У південної стіни собору можна побачити цікавий майданчик, викладений іменними плитами.

Узагалі, тут сусідять і готика, і класицизм, і архітектурні пам’ятки часів СРСР. Від вокзалу до історичної частини міста буквально 15 хвилин через міський парк.

Біля собору Єлизавети Угорської привертає увагу невеликий храм у готичному стилі – Церква Святого Михайла. У сквері натрапили на ще одну красиву будівлю – Кошицький оперний театр. Відтак роздивилися колону Непорочної Діви Марії, яку спорудили в пам’ять загиблих від чуми.

Площі тут нерідко переходять у вузенькі провулки. Старий центр не дуже великий, але й не маленький. Навколо десятки кав’ярень та крамниць.

Утім головною метою студентів стало відвідання Кошицького університету імені Павла Йозефа Шафарика, який належить до визначних і знаних освітніх і наукових закладів не лише у Словацькій Республіці, а й у Європі загалом. Нині тут є п’ять факультетів: медичний, юридичний, філософський, а також факультети природничих наук і державного управління. Виш готує лікарів, фахівців у галузі природничих дисциплін, фізики, хімії, географії, математики, інформатики, викладачів, юристів, спеціалістів у галузі державного управління, філософії, іноземних мов, етики, психології, історії, політології. Університет має свою бібліотеку, яка теж зацікавила студентів.

Розміщена вона в окремому корпусі в двох великих кімнатах. Перша — це великий читальний зал, де посередині зручні столи та стільці. Під стінами — книжкові стелажі. Насамперед впадає в око, що на центральних полицях багато енциклопедій, словників та іншої довідкової літератури.

Не менше зацікавили студентів музеї Словаччини. У Кошицях варто неодмінно звернути увагу на Східнословацький музей, що є одним із найстарших на території країни, – заснований 1872 року. Розмістився він у старовинному районі міста. У його колекціях – безцінні експонати з історії держави.

Багато цікавого молоді повідав екскурсовод. Серед унікальних цінностей закладу – вироби з дерева, наприклад, меблі чи скрині з вирізаними орнаментами, народний одяг, макети старовинних хат. Складалося враження, наче ось-ось відчиняться двері – і на порозі з’явиться господар, котрий перенесе присутніх до своєї епохи.

Будівлю в стилі неоренесансу звели на початку XX століття. Це була перша споруда в місті, призначена спеціально для потреб музею. Молодь побачила різноманітні елементи архітектури, скульптури, давні речі різної тематики й епохи. Переважна їх частина – з XVII–XIX ст. – вироби ренесансу та барокового мистецтва. Хоч трапляється й чимало готики. Зробили, звичайно, не один десяток фотографій на згадку.

Багатьом сподобалися ікони (зокрема Святого Юрія змієборця, Ісуса Христа), особливо – витонченість, з якою їх оздобили словацькі майстри. До слова, багато музейних експонатів є творінням невідомих, але навдивовижу талановитих народних скульпторів, живописців. Словаччина шанує свої традиці, народну творчість, літературу і мистецтво. Все воно знаходить відображення в музейних експозиціях.

Саме від таких поїздок – цікавих і насичених – студенти мають неабияке задоволення! Побачене більше запам’ятовується, ніж почуте! Тож молодь дякує факультету за активну підтримку позаавдиторного розвитку своїх студентів. А своїх викладачів вважає неймовірними, бо можуть і хочуть багато чого показати вихованцям.

Стомлені, але щасливі, юнаки й дівчата повернулися додому, сповнені свіжих вражень та емоцій, збагачені новими знаннями.