Студенти-історики наприкінці літнього відпочинку насолоджувалися красотами Молдови
Очолювана доцентом кафедри археології, етнології та культурології Ігорем Прохненком група першокурсників пізнавала досі не відомі молодим ужнівцям закордонні землі
Маса емоцій та позитивних вражень, переповнені флеш-карти фотоапаратів твердили про те, що вже не варто напружувати земну кулю своїми пересуваннями, бо ж саме час спокійно взятися за підготовку до чергового навчального року з усіма його сюрпризними перспективами… Та де там. Після шаленого розгону зупинитися важче, ніж продовжувати рух зі стабільністю запущеного впевненою рукою маятника. Швидка оцінка ситуації, опція дзвінка друзям намалювали першокурсникам колоритні мрії перебування в близьких і водночас дуже віддалених землях сонячної Молдови, куди майже не ступає нога пересічного ужнівця. Іон Нікуліце та Аурел Заночі запалили зелене світло дружнього прийому, й очолювана доцентом кафедри археології, етнології та культурології Ігорем Прохненком група вирушила на пошуки пригод та пізнання досі невідомих земель.
Логістика маршруту складна: Ужгород – Львів – Чернівці – Оргеїв – Сахарна – робочо-туристичний відпочинок – і зворотний дзеркальний маршрут додому. Поспішай неспішно – цю істину закарбував у своїй пам’яті кожен мандрівник. Тому шлях до заповітного молдовського Дністра переповнився каскадом цікавих пізнавальних зустрічей. Це й екскурсії провідного львівського археолога Петра Довганя по красотах столиці Західної України, і емоційні відвідини серця Буковини – Чернівців в супроводі професійного інформатора Віталія Калініченка…
І от археологи перетнули державний кордон України, подолавши простір і час, опинилися на берегах чудової долини уславленої ріки, милувалися безмежністю дбайливо обробленої людськими руками землі, які не залишили шансу поширенню навіть клаптиків сміттєзвалищ або чагарників. Серія городищ епохи бронзи нависла над дністровськими ущелинами і на декілька днів в комфортабельних гостьових кімнатах прихистила ужгородських колег.
Під час вояжу студенти і викладачі взяли участь у представницькому науковому семінарі, де були представлені і вислухані доповіді провідних учених Молдови, Румунії, Придністров’я та України. У вільний від розумового зростання час першокурсники подорожували давніми городищами, спостерігали за красотами середньовічних монастирів і – що найголовніше – встановили дружні контакти з закордонними колегами. Пліч-о-пліч працюючи на укріпленому поселенні Сахарна з молдовськими і американськими приятелями, ужгородські юні дослідники забрали з собою в Україну значний шмат неоціненного досвіду, яким будуть щиро ділитися з однокурсниками.
Дзвін гітарних струн наповнював таємничістю вечори, коли на волю виривалися звуки романтичних археологічних пісень, відверті розмови біля вогнища розкривали приховані таємничі сторінки дружньої країни. Але щасливі миті завжди минають непомітно, і за кілька днів розпочався вже знайомий маршрут до сонячного Закарпаття. Очолив групу вихованець археологічного гуртка славетного історика Олександра Дзембаса Василь Турянчик, і студенти не раз вигукували відому фразу: «Найкраще життя в дорозі!». Але якими б солодощами, гурманними ☺☺☺ смаколиками та лагідними речами не приймала тебе дружня чужина, завжди приємно вертатися на Батьківщину.
Й історики скоро відчули приємну твердь землі рідного краю, горді за черговий успішний туристичний рейд, спробувати підкорити який вже будуть намагатися наступні покоління студентів одного з найстарших факультетів УжНУ.