Студенти-медійники презентували свої дослідження на щорічному науковому семінарі

Студенти й викладачі (завідувач кафедри Євген Соломін, доцентки Ярослава Шебештян, Галина Шаповалова) обговорили результати спільної наукової діяльності, визначили її сильні й слабкі місця. Важливо, що наукові інтереси молоді стосуються важливих питань і викликів, що постають перед українським соціумом у воєнний період.

Прозвучало 14 доповідей, присвячених широкому спектру проблем: від зображення військових у медіа — до важливості ролі українського дубляжу. Студенти продемонстрували аналітичне мислення, здатність виявляти причиново-наслідкові зв’язки, оцінювати факти й формувати аргументовані висновки щодо актуального стану медіасфери.

Різноманіття тем і дослідницьких підходів, які обрали учасники, засвідчили глибокий інтерес до сучасних інформаційних процесів і прагнення осмислити їх на академічному рівні. Серед наукових пріоритетів бакалаврів такі теми: «Стильова специфіка зображення військових у регіональних онлайн-медіа Закарпаття 2022–2025 рр.» (Валерія Рубаняк), «Популяризація книги в сучасних українських новітніх медіа» (Максим Пушкар), «Врахування психологічного аспекту у журналістських бесідах з ВПО» (Тетяна Стільник), «Жанрова специфіка аналітичних текстів на спеціалізованому сайті» (Авеліна Сарвадій), «Інформаційне наповнення спеціалізованого сайту: проблема жанрового вибору» (Рушана Гасанова), «Особливості втілення контенту в календарі «Історія календарів» (Андріана Катона), «Національний характер через мову: як медіа конструюють образ українського воїна» (Христина Сібулатова), «Розробка новинного порталу про новітні технології» (Сергій Микович).

Аудиторія виявила інтерес до результатів наукових досліджень колег. Презентовані результати подекуди викликали жваві дискусії, спонукали до роздумів і самовдосконалення. Так, присутні викладачі звернули увагу на певні недоліки у роботі студентів з емпіричним матеріалом (його кількістю, якістю осмислення), а також на важливість коректного використання термінології, логіку, необхідність застосування чітких критеріїв аналізу, зокрема жанрового, тематичного тощо.

Студентка Валерія Рубаняк у своїй роботі досліджувала стильову специфіку зображення військових у онлайн-медіа Закарпаття «Zaholovok» та «Varosh». Вона проаналізувала зміни в мовностильових і наративних засобах, використаних для створення образу військових, трансформацію від більш емоційних репортажів на початку війни до рефлексивних та індивідуальних історій. У результаті дослідження студентка з’ясувала, що медіа змінюють акценти з героїчних наративів на гуманізацію досвіду військових, що, на думку дослідниці, відповідає потребам суспільства та пристосовується до психологічних змін, зокрема у контексті адаптації ветеранів до мирного життя. В. Рубаняк звернула увагу на важливість збереження регіональної ідентичності через зображення «своїх» героїв. Валерія виявила не лише стильові й змістові трансформації медіа в умовах війни, а й підкреслила роль регіональних видань у формуванні патріотичного та психологічного дискурсу під час кризових ситуацій.

Цікавим був і виступ Авеліни Сарвадій — «Жанрова специфіка аналітичних текстів на спеціалізованому сайті». Актуальність такого дослідження полягає в потребі засобів підготовки достовірних, структурованих аналітичних матеріалів, зокрема для пояснення таких складних технологічних тем, як штучний інтелект. Студентка підкреслила, що аналітичні тексти не лише інформують, а й стимулюють критичне мислення у читачів, зберігаючи при цьому доступність і зрозумілість для широкої аудиторії. Крім того, в ході виступу виникла дискусія щодо важливості правильної текстової адаптації термінів і концептів, що дасть змогу читачам без спеціалізованих знань легко сприймати складні технічні матеріали. Медійниця підкреслила, як важливо адекватно висвітлювати складні теми, пов’язані з новітніми технологіями.

Магістранти кафедри журналістики також активно долучилися до наукового обговорення, представивши свої дослідження як безпосередньо в аудиторії, так і дистанційно. Теми їхніх досліджень різноманітні: «Засоби висміювання російського агресора у сатиричному влозі про фейки «Ньюспалм» (Мирослав Лисович), «Специфіка висвітлення ядерної кризи в аналітичних матеріалах «Українська правда» та «The New York Times» (Катерина Ляшенко), «Технології доповнення реальності в опануванні навчального курсу «Основи тележурналістики» (Михайло Коштура), «Український дубляж у контексті ефективності набуття масмедійних навичок» (Микита Лісовець), «Питання медіа в умовах воєнного часу (за матеріалами видання «Українська правда»)» (Дмитро Воробйов).

Магістрант Микита Лісовець досліджував важливість українського дубляжу як потужного інструменту формування масмедійних навичок, зокрема критичного мислення. У своїй роботі він зосередився на трьох основних аспектах дубляжу: виявленні пропаганди через мовні маніпуляції, розвиткові навичок озвучення текстів та подоланні психологічних бар’єрів. Студент підкреслив, що дубляж фільмів і телевізійних програм є важливим не лише з культурного, а й з освітнього погляду. Аналізуючи процес дубляжу, він вказав на важливість встановлення ідеологічно маркованої лексики та маніпулятивних технік, розпізнаванні ворожої пропаганди в медіа. Крім того, зазначив, що участь у процесі дублювання мультфільмів допомагає студентам розвивати ораторські навички, знижує рівень страху перед публічними виступами та сприяє командній роботі. Аудиторія підтримала студента, відзначивши важливість впровадження такої практики у навчальний процес, адже це не тільки покращує мовну компетентність, а й підвищує медіаграмотність студентів, а це надзвичайно важливо в умовах сучасної інформаційної війни.

Наприкінці семінару учасники поділилися своїми враженнями, а викладачі звернули увагу на основні досягнення студентів та вказали на аспекти, які потребують вдосконалення. Зокрема завідувач кафедри Євген Соломін відзначив, що така наукова апробація, дискусії сприяють підвищенню якості наукових кваліфікаційних робіт.

Цей семінар, без сумніву, став корисним для студентів, адже вони мали можливість почути конструктивні коментарі й поради, що допоможе їм удосконалити свої дослідження, підготуватися до захисту дипломних робіт.