Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Студенти та викладачі філологічного факультету – про подорожі під час канікул

Відверті розмови, враження від нових місць і спільні емоції – шлях до атмосфери взаєморозуміння й довіри, тож подорожуйте, насолоджуйтеся, живіть, доки є така можливість

0 139
Ось і добіг кінця навчальний семестр. Складено останні іспити – позаду недоспані ночі, гори конспектів, сесія… Час канікул, коли нарешті без думок про навчання можна переглянути фільм чи й серіали, що давно було заплановано подивитися. Можна піти на ту омріяну ковзанку чи побачитися з рідними й друзями, які так давно не приїжджали. Або ж самому поїхати. Можливо, до Львова чи Івано-Франківська? І взагалі, як щодо подорожей? Ми поспілкувалися з тими, хто полюбляє мандрувати з одногрупниками на weekend і не тільки!
Нікіта Лісовець
Нікіта Лісовець

«Ще після того, як ми закрили залікову сесію, вирішили групою поїхати до Львова. Звичайно, були деякі суперечки, хтось не міг вирішити, їде чи ні. Та попри все, ми таки зібралися. Я займався організацією екскурсій. Тож ми обійшли всі туристичні місця Галицької столиці – від Палацу Потоцьких до Домініканського собору. Побували й у різних тематичних кафешках, відвідали зокрема «Cat cafe»… Неймовірна поїздка, особливо насолодилися різдвяною атмосферою», – ділиться студент IV курсу відділення журналістики Нікіта Лісовець.

Наталія Папп
Наталія Папп

«У грудні разом з однокурсниками їздили на два дні погуляти до Львова. Це була наша перша спільна подорож з початку навчання на І курсі. Все було просто супер, хоч трохи понервувалися за бронювання хостелу й наше запізнення на поїзд…☺ А так все минуло добре. Ми класно провели вихідні разом, і я точно не пошкодувала», – розповідає студентка спеціалізації «Реклама та звʼязки з громадськістю» Наталія Папп.

Випускниця НДУ імені Миколи Гоголя спеціальності «Філологія (українська мова і література)» Діана Бойко розповіла, що досвіду мандрівок з одногрупниками не мала, а подорожувала зазвичай з родиною чи друзями. Поділилися враженнями від подорожі зі студентами-медійниками УжНУ:

Діана Бойко
Діана Бойко

«Остання моя поїздка – це мандрівка до Львова у супроводі чудових друзів. Давно мріяла там побувати і вдячна людям, які допомогли мені втілити цю маленьку мрію в реальність. Львів – місто, що захоплює давньою історією й сучасним сьогоденням. Неймовірна архітектура, затишні кав’ярні, сувенірні крамнички, вулички, гарно прикрашені новорічним декором, вуличні музиканти, які піднімають настрій і пронизують своїм співом до глибини душі, – усе це подарувало безліч емоцій і утвердило в думці, що Львів – це місто вражень. Бо враження і справді переповнювали. Завдяки гостинності міста, його атмосферності нам із друзями вдалося розслабитися й почуватися вільно і безтурботно, насолоджуючись кожною пригодою цієї мандрівки».

Ангеліна Гречин
Ангеліна Гречин

А студентка ІІІ курсу спеціальності «Українська мова та література. Документознавство. Літературна творчість та інформаційна діяльність» Ангеліна Гречин ділиться своїми враженнями про першу неформальну поїздку всім факультетом на День студента: «Можу сказати, що мені дуже сподобалося. Я вважаю, що такі заходи – саме те, що потрібно на факультеті, і те, що, безумовно, має бути невід’ємною частиною студентського життя. Саме ця поїздка покращила зв’язки між студентами. З багатьма людьми, з якими я три роки провела на одному поверсі, вперше познайомилася по-справжньому. Загалом атмосфера була просто прекрасна! Задоволеними точно залишилися всі! Ми зробили багато фото, відео, поспілкувалися. Ця поїздка об’єднала людей, які й не думали, що мають щось спільне. Навіть похмура погода не зіпсувала настрою».

Наталія Толочко
Наталія Толочко

Не оминули ми й викладачів. Доцентка кафедри журналістики Наталія Толочко поділилися спогадами: «Маю дуже гарні спогади зі студентських років, зокрема про поїздки з групою. Я переконана, що нас формує наше оточення, тому дуже важливо, з ким проводиш 4 чи 5,5 років свого життя. Мені дуже пощастило! Деякі риси характеру, погляди на життя, гадаю, сформувалися саме в університеті й завдяки тим людям, з якими навчалася. Ще в першому семестрі першого курсу ми з одногрупниками зібралися на перший пікнік, потім були щорічні журналістські фести «Інформаційна миска», коли медійники різних курсів варять боґрач, змагаються в різних конкурсах і гарно відпочивають на «Скалці». Це незабутній час! Також запам’ятався перший медіатур на ІІ курсі, коли після практики колеги з редакції запропонували співпрацю, так у мене з’явилася можливість підробітку під час навчання й хороші умови для розвитку, цікаві робочі поїздки! Щодо інших поїздок з університету, пригадую тренінг у Хмельницькому – також на ІІ курсі. Колега з редакції запропонувала взяти участь у такому заході, я запросила двох своїх однокурсниць. Тоді ми вперше й поки що востаннє побували в Хмельницькому, звідки маємо гарні спогади».

Пані Наталія констатувала, що подорожі сучасних студентів вимушено обмежені переважно Україною, а наостанок дала таку пораду: «Юним медійникам раджу бути активними, ініціювати поїздки, неформальні заходи. Це можливість мати незабутні враження, знайти нових друзів, а відтак порозуміння й підтримку в колективі, що надважливо в цей непростий час».

До опитування доєдналася психологиня Лілія Шнирьова. Вона розповіла, чим корисні групові поїздки, зокрема зі своїми одногрупниками чи колегами: «Нині дуже поширена практика групових поїздок і проведення часу поза робочим місцем. Такий відпочинок дозволяє учасникам легше спілкуватися й налагоджувати тісні стосунки. Нове середовище стимулює творчий підхід та інновації, сприяє розвитку командного духу, єднання, а також приносить задоволення учасникам».

Подорожі допомагають зблизити людей. Розмови, враження від нових місць і спільні емоції створюють сприятливу атмосферу, щоб поліпшити взаєморозуміння та довіру між колегами. Подорожуйте, живіть, кайфуйте!

Нікіта Лісовець, Михайло Коштура,
студенти відділення журналістики
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.