Теплиця на двох: історія студентів-біологів, які збудували свій бізнес під плівкою

Знайомство, яке переросло в партнерство

Ілля й Максим — студенти другого курсу спеціальності «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» в УжНУ. Познайомилися на першому курсі, але, як самі кажуть, не одразу стали друзями. Просто ходили на ті самі пари, обмінювалися нотатками. Все змінилося, коли заговорили про майбутнє.

«У кожного з нас була мрія: створити щось своє. Я давно думав про теплиці, Ілля — про квіти. Ми хотіли не просто вивчати плодоовочівництво — хотіли жити ним. І якось усе склалося: об’єднали ідеї і взялися до справи», — згадує Максим.

Схожі історії можна побачити в іноземних медіа. Наприклад, у Франції дедалі більше молодих аграріїв запускають локальні ферми на фоні тренду «назад до землі», описаного у «Le Monde». У Німеччині студентська кооперація «Ackerdemia» організовує шкільні й університетські городи. Але тут — інша реальність: жодних грантів, тільки голі руки, дерев’яний брус, план і — вперед.

Теплиця: від креслень до першого врожаю

Розпочали юнаки з простого: орендували землю в Ратівцях на Ужгородщині. Самі розробили конструкцію теплиці, обрали недорогі, але міцні матеріали — хвойний брус і дошку. Побудували власноруч. Встановили крапельну систему поливу від 4-кубової цистерни, яку наповнюють водою зі свердловини або збирають дощову. Продумали вентиляцію — двері, вікна і навіть датчики температури й вологості, щоби тримати процес під контролем.

«Зробили все самі, без великих інвестицій, без спеціального обладнання. Але з розумом. Це не просто парник, це — мікросистема», — пояснює Ілля.

У світі все частіше говорять про розумне фермерство, і ці хлопці вже простують у цьому напрямку. У майбутньому вони планують впровадити гідропоніку — систему, де рослини ростуть без ґрунту, у воді з мікроелементами. У США такі теплиці — частина міського фермерства, а в Ізраїлі — державна стратегія.

Що росте і як це працює

Основу того, що вирощують хлопці, становлять овочі: помідори сортів Де Барао, Чорний принц, Волове серце, гібриди Толстой, Сакура, Інкас. Є огірки, кабачки, зелень — базилік, салат, кріп, петрушка. Частину врожаю продають на ринку в роздріб, іншу — оптом.

Окрема гордість Іллі — квіти. Для нього це не просто додатковий напрямок, а власна зона відповідальності. «Максим більше по овочах, я — «декоративник». Але все робимо разом: вирощуємо, збираємо, сортуємо, продаємо», – каже юнак.

Добрива — переважно компост власного виробництва. Із шкідниками дають раду точково — за потреби інсектициди, але в основі біологічні засоби. Фунгіциди — не хімічні, бо хлопці за свідомий підхід.

Навчання — це не теорія, це інструмент

Робота в теплиці кардинально змінила ставлення до навчання. «Коли ти реально працюєш з рослинами, теорія вже не здається нудною. Ти приходиш на пару і розумієш: о, це ж те, що в нас не вийшло минулого разу — тепер знаю, як краще», — каже Максим.

Викладачі це бачать і підтримують. Хтось ставить вищі оцінки, бо хлопці демонструють знання на практиці. Хтось просто поважає підхід.

«Це надихає. Бо ми розуміємо, що не просто «вчимося», а вже почали жити тим, чого навчаємося», — додає Ілля.

Про помилки, сезонність і плани

Перший рік був складним. Багато що вивчили… «на граблях». Але досвід — безцінний. Цього сезону все більш злагоджено: від вибору насіння до моменту реалізації.

«Тепер уже все на рівні: контроль, аналіз, перевірені сорти. Знаємо, коли і що робити», — кажуть хлопці.

У планах — масштабування, нові теплиці, створення бренду, просування в соцмережах, запуск власної агрофірми. Мрії — не абстрактні, а з конкретними кроками. Окрім цього, вони планують вийти в соцмережі з початком літа, коли зійде врожай.

Порада студентам

«Не чекайте, доки хтось щось зробить за вас. Почніть з найпростішого — навіть із горщика на балконі. Досвід — це найкращий викладач», — вважає Ілля. «І не робіть це самі. Партнерство — сила. Я б сам не витягнув, якби не Ілля. І навпаки», — додає Максим.

Перші вирощені помідори

Вирощені квіти

Назад 1 з 4 Вперед

Ця історія про те, як знання стають справою, справа — прикладом, а приклад — натхненням. Ілля Попадинець і Максим Москаль не просто будують теплицю. Вони творять майбутнє. Своє, впевнене, зелене — і точно зростаюче.