Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Андрій Любка: «Українізація й надалі прогресуватиме, але це питання поколінь»

Чи справді щось не так з Андрієм Любкою, шанувальники закарпатського письменника і волонтера з’ясовували на презентації його нової книги короткої прози у «Бавці»

0 84

Андрій Любка: «Українізація й надалі прогресуватиме, але це питання поколінь»

22 вересня в Закарпатському академічному театрі ляльок «Бавка» відбулася презентація нової книги короткої прози відомого закарпатського автора Андрія Любки «Щось зі мною не так». Вечір організувала Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні» з ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Уможливила проєкт підтримка американського народу, надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Збірка есе «Щось зі мною не так», написаних впродовж 2020–2021 років, – це збірка реальних і вигаданих, подекуди жартівливих історій, пригод та подорожей автора.

На питання, чому книга має таку дивну назву, Андрій Любка відповідає: «Я завжди намагаюся придумати якусь безглузду назву для книжки, щоб читачі не очікували від неї багато, та не розчарувалися в разі чого».

Андрій Любка: «Українізація й надалі прогресуватиме, але це питання поколінь» Впродовж вечора автор зачитав чотири есе зі збірки: «Рятуйся, хто може» – про зустріч зі свідками Єгови у літаку до Нью-Йорку; «Ким я тільки не був» – про те, як Андрія Любку в Чехії переплутали з іншим письменником, Любком Дерешом; «Лежачологія» – про відпочинок на зимові свята; та «Балада про шорти» – про поступки в шлюбі.

«Мені важливо, що ця книга вийшла цього року і на ній написано «2022 рік». Рік трагічний, але водночас сповнений надії. Важливо, що в такий непростий час ми не лише даємо відсіч ворогу, а й продовжуємо щось створювати», — каже письменник.

Під час повномасштабної російсько-української війни Андрій Любка взяв невелику паузу у творчій діяльності та займається волонтерством – закуповує машини для ЗСУ.

Фото Анастасії Лабик
Фото Анастасії Лабик

«За першою освітою я філолог. Люблю читати книги. Мене не цікавлять і ніколи не цікавили машини. Чому  займаюсь саме ними? Є одна історія. Перед Великоднем ми з друзями сиділи й думали, що треба відправити нашій бригаді гостинці на фронт. Купили 100 кг ковбаси і 100 кг шовдаря. Зателефонували їм, розказали про це, спитали, що ще треба. А вони нам розповідають, що їхали на фронт на ПАЗіку. Автобус зламався десь в Дніпропетровській області і ремонту не підлягав. Стоять, думають, що робити? Подумали, скинулися грошима і замовили таксі. На ньому приїхали на фронт. На фронт – на таксі. І цих людей хотіли перемогти?.. Саме тому вирішили придбати для них пікап, який стане в пригоді в будь-яких ситуаціях. На сьогодні я купив уже 52 машини і буду продовжувати робити це», – ділиться своїм волонтерським шляхом письменник.

За останні пів року письменника часто запрошують на різноманітні літературні фестивалі за кордон, де він розповідає про війну в нашій державі та збирає гроші. «Країни Європи знають, що українська культура – окрема, незалежна, – розповідає Андрій. – Ми отримали те, чого раніше не було. Бути українцем стало круто! І тепер за кордоном жоден захід не обходиться без українців. Українізація й надалі буде прогресувати, але це питання поколінь».

Також поділився роздумами про роль сучасних українських письменників, усіх учасників літературного процесу у війні культур з росією та в інформаційні війні; зауважив на потребі їхнього фінансування.

Андрій Любка: «Українізація й надалі прогресуватиме, але це питання поколінь»Наприкінці заходу всі присутні мали змогу придбати нову книгу Андрія Любки з автографом та поспілкуватися з автором.

Анастасія Лабик,
студентка відділення журналістики
Фото Наталії Боднар
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.