Шістнадцятий екопікнік влаштували на території Вільшанського водосховища

Вільшанське водосховище, або, як його ще називають, Закарпатське море, – це штучна водойма, яка побудована для живлення місцевої ГЕС. Два роки тому сім’я Жуків поїхала туди відпочивати й була шокована кількістю сміття, що заповнювало береги річки. Спочатку спробували прибирати самостійно; долучали друзів та знайомих; публікували пости із закликом допомогти у Facebook. Зрештою, було створено волонтерський проєкт Chysto.de, в контексті якого проводяться екопікніки для прибирання Закарпатського моря.

«16-й екопікнік відбувся на тій же території, де й усі попередні. Територія водосховища величезна і засмічувалася понад 30 років», – розповідає засновниця організації Олена Жук.

Екологічна акція зібрала понад 120 людей з різних куточків України, приїхали навіть з-за кордону. «До нашої ініціативи завжди долучаються найкращі – успішні та свідомі люди різного соціального статусу, різного віку, статі, політичних чи релігійних поглядів, адже екологія стосується всіх. Разом із такими людьми за 2 роки існування проєкту ми вивезли з берега понад 100 тонн відходів», – ділиться пані Олена.

Цього разу до екоакції долучилися й представники УжНУ, зокрема проректор з адміністративно-господарської роботи Дмитро Сойма. За його сприяння учасники екопікніку мали можливість розміститися й переночувати у приміщенні біобази УжНУ «Колочава». «Хочемо ще раз  подякувати Дмитру Юрійовичу за таку важливу допомогу. Адже в літній час ми можемо зупинитися в наметах. В осінні місяці з цим складніше і погода не завжди дозволяє. Їдуть сім‘ї з дітками. Нас багато. Тому дах над головою – для нас надзвичайно цінний внесок. Ми залишили все чистеньким. Тож дякуємо вам за надійне плече підтримки», – кажуть організатори.

Цього разу програма була надзвичайно насиченою. Крім прибирання та сортування сміття, на учасників чекали співи й жива музика, еколекторій для дорослих та екоігри для дітей, стендап та ранкова йога на березі Закарпатського моря.

Назад 1 з 7 Вперед

Організація Chysto.de дістає багато повідомлень із закликами прибрати інші місця, але Олена націлена закінчити вже почату справу. Вона вірить, що Вільшанське водосховище може стати об’єктом суспільно-екологічної цінності, на прикладі якого будуть показувати, що подібні проблеми можна вирішити.