Участю у письменницькій акції подружжя Дурундів започаткувало благодійну ініціативу
Збір коштів на лікування ужгородки Аніти Білей, яка постраждала через падіння гілки при необережному обрізанні дерев, продовжиться в інтернеті
Пані Наталія, на відміну від чоловіка, долучається до акції вперше. Цьогоріч вирішила взяти відпустку на роботі, аби зробити подарунок до Миколая особливій дівчинці.
«Ми хочемо дати старт благодійній ініціативі зі збору коштів на лікування ужгородки Аніти Білей, яка постраждала від того, що гілка під час необережного обрізання дерев скалічила ніжку дитини. Дівчинка перенесла вже близько 30 операцій і лікується понад 4 роки. Я запропонувала чоловікові – і він радо погодився. Одна година в робочий день не зможе дуже допомогти, але, думаю, це вже хороший початок. Акцію продовжимо в інтернеті, допоки не продамо всі виділені для цього книги – це понад 65 примірників з власного фонду», – ділиться задумом і головною метою участі в акції Наталія Дурунда. Деталі Медіацентр повідомить додатково.
Презентувало подружжя напрацювання обох: з доробку Наталії – роман «Зрада», який торік на «Коронації слова» здобув відзнаку «Найкращий роман про кохання», та «Коли відчинені ворота раю» – історія закарпатців, які 1939 року перетинали радянський кордон у пошуках кращого життя й потрапляли до ГУЛАГу.
«До цієї акції долучила саме ці дві книги, інші, на жаль, вийшли невеликим тиражем – до 300 примірників, проте вони є в електронному варіанті, тож читач, який цікавиться моєю творчістю, зможе ознайомити з творами в онлайні», – каже письменниця.
Пан Андрій на акції представляв «Чашу», «Дерево на вітрах» з серії «Роде наш красний» та «Вікторія регія».
«Кожна людина в житті має випити свою чашу, саме тому завжди, коли підписую свою однойменну книгу, бажаю кожному випивати її у здоров’ї та благодаті. У серії «Роде наш красний» пишу про людей, які за життя щось зробили для своєї держави, свого краю та народу. У нас нерідко, навіть якщо людина робить багато хорошого, цього не помічають, а цінувати почитають, на жаль, тільки після смерті. Тож розповідаю про таких людей – і наступного року сподіваюся видати продовження, аби й надалі ділитися новими історіями», – розповідає Андрій Дурунда.
Як зауважує письменник, вільного часу впродовж карантину побільшало, тому й пише більше. Тепер нагод узяти «Дурундівку» й відпочити з друзями не так багато. «Дурундівка» – особливий напій, який пан Андрій готує особисто вже протягом 30 років на настоянці прополісу, бджолиного пилку, родіоли рожевої, волоських горіхів, що, як наголошує автор, є дуже корисним для здоров’я .
У Наталії Дурунди багато вільного часу в цей період не було, оскільки вона держслужбовецью Тож карантин на творчість письменниці майже не вплинув, проте зізнається, що не вистачає живого спілкування з читачами.
Чимало цінувальників крайової літератури прийшло поспілкуватися з письменниками, придбати книгу з автографом та просто зробити невеличний внесок у добру справу. Особливою в цей момент була підтримка давнього хорошого товариша пана Андрія – знаного журналіста, редактора Василя Нитки.