Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

В акції «Письменник за прилавком» дебютував доцент УУННІ УжНУ Ласло Зубанич

У «Кобзарі» науковець продемонстрував свої угорськомовні книги, написані за останні 20 років, та недавнє видання українською мовою «Суспільно-політичний розвиток дворянських родин північно-східної Угорщини у 1526–1657 рр.»

0 208
Ласло Зубанич презентує нову книгу
Ласло Зубанич презентує нову книгу
7 грудня до акції «Письменник за прилавком» долучився завідувач кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Ласло Зубанич. Поспілкуватися з науковцем-письменником прийшли люди, які захоплені історією так само, як і автор.

Пан Зубанич бере участь в акції вперше. Каже, дуже приємно опинитися в компанії солідних письменників-учасників ініціативи, представити і свій доробок. Додає, що подібні заходи сприяють популяризації паперової книги. «Батьки повинні привчати дітей до традиційних книг, адже саме з них інформація засвоюється найкраще і словниковий запас збільшується. Електронна книжка такого ефекту не дає. Це особливо актуально для угорськомовних дітей, які вивчають українську мову. Вони повинні мати доступ до якісних паперових книг. На жаль, нині, наприклад, у Берегові, Виноградові навіть немає книгарень».

За прилавком науковець продемонстрував свої угорськомовні книги, написані за останні 20 років: видання для студентів і школярів з історії Угорщини; легенди та балади Закарпаття; видання про Ференца ІІ Ракоці; про процеси над відьмами на території Закарпаття кінця середніх віків і початку нового часу.

В акції «Письменник за прилавком» дебютував доцент УУННІ УжНУ Ласло Зубанич Відтак презентував новинку – україномовне видання «Суспільно-політичний розвиток дворянських родин північно-східної Угорщини у 1526–1657 рр.». Книга, що є доповненим варіантом кандидатської дисертації, буде цікава для тих, хто цікавиться історією, Закарпаття зокрема. У ній ідеться про стиль життя знаті; сімейні зв’язки; війни, які вони вели; економічне становище; їхній вплив на розбудову і всі сфери життя нашого краю того періоду.

«Про дворян заведено говорити здебільшого як про пригнічувачів народу, проте вони також зробили великий внесок у розвиток Закарпаття. Зауважу й таке: від того, наскільки заможними були піддані, залежав достаток і дворянина, адже бюджет формувався з податків. Тож дворяни були зацікавлені у платоспроможності підданих. Наприклад, коли на нашій території з’являлося нове поселення, куди вербували людей з Речі Посполитої (там жилося дуже важко), то перші 5 років вони не платили податки – мали час, щоб обзавестися господарством, обжитися, – розповідає автор. – Хоча так, податкова система була непростою: платили церкві, короні, землевласнику і за кількість димарів, і воріт-входів на територію господарства, і мисливство на певні види звірини. Проте не можна про щось судити однозначно, бо є й позитивний вплив на суспільно-політичне, культурне життя краю, власне, на його формування. Історія – дуже цікава наука, яку легко можна перекрутити. Про це слід пам’ятати і спиратися на документи, факти».

В акції «Письменник за прилавком» дебютував доцент УУННІ УжНУ Ласло Зубанич Пан Зубанич матеріал для книги збирав в архівах Ужгорода, Берегова. Каже, багато оцифрованих документів на платних ресурсах вже є і в мережі Інтернет, але треба знати мови, у його випадку – угорську і латинь, та мати бажання працювати.

Автор сподівається, що читачам книга сподобається. Чекає відгуків, і якщо будуть зауваження, перевидаватиме книгу.

У 2022 р. науковець планує видати монографію про Другетів з документальними підтвердженнями фактів, портретами. А також книгу про маловідомих загалу видатних жінок-дворянок, які жили в Ужгородському та Невицькому замках. Крім того, має намір перевидати, доповнивши кількома розділами, розвідку про рідне село Гут Берегівського району, яка вийшла у 2001 р.

Завершилося спілкування про дворянські родини приємним сюрпризом: всі охочі могли отримати презентовану книгу в подарунок з дарчим написом та автографом автора.

Галина Кришінець для Медіацентру УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.