В УжНУ презентували перший том епістолярію Івана Чендея
Уклав книжку листів Шевченківського лауреата із Закарпаття відомий київський літературознавець Сидір Кіраль
Співорганізатором заходу стала кафедра української літератури. Із вітальним словом виступила її завідувачка Оксана Кузьма: «Маю честь відкривати дуже вагому акцію в межах заходів цьогорічного «Чендей-фесту». Нас об’єднала масштабна постать Івана Чендея, лауреата Шевченківської премії, визначного письменника та громадського діяча. Народжений на Срібній землі, він став одним із тих, хто формує гуманітарну ауру нашої нації. Втішена тим, що доробок І. Чендея продовжує жити, що чендеєзнавство стало вагомою складовою сучасного літературознавчого дискурсу. Кафедра української літератури, філологічний факультет, університет долучається до колосальної інтелектуальної, культурно-мистецької ходи до сторіччя від дня народження Івана Чендея, яка розпочалася цього року і продовжиться в ювілейному 2022-му. На нас чекають ще різні, не менш вагомі заходи, але сьогодні ми є свідками того, що ота величезна енергія, яку закладають люди, об’єднані любов’ю до рідного слова, люди, які шанують велич Чендея, має потужну реалізацію».
Організатор фестивалю Іван Трещак, голова Міжнародного благодійного фонду імені Івана Чендея, відзначив вагомість презентованого видання. Також розповів учасникам фестивалю про роботу Міжнародного благодійного фонду та особливості конкурсів малої прози та чендеєзнавства, проведені культурно-мистецькі акції в межах Закарпаття.
І. Трещак наголосив: «Чендей-фест уперше за багато років відбувся в університеті. Ми раді, що маємо можливість представити науковцям і студентам вишу епістолярний спадок Івана Чендея. Це заслуга професора Сидора Кіраля, який працював і далі працює над упорядкуванням листування письменника. Іван Чендей залишив не тільки велику літературну, а й філософську спадщину. Студентам варто знати таких постатей, молодь має виховуватися на правильних засадах, вона є будівничим майбутнього, тому хочемо долучити її до спадку Івана Михайловича, який, я переконаний, допоможе зробити правильний вибір у житті».
Відтак пролунало відеозвернення Миколи Жулинського, академіка НАНУ, котрий відзначив самобутність і глибину постаті Івана Чендея в українській літературі, унікальність його епістолярію.
Свої міркування щодо презентованого видання висловив також український письменник та есеїст Павло Вольвач: «Те, що сьогодні відбувається, я сприймаю як пролог. Пролог до сторіччя Івана Чендея. Ця постать є щасливою персоніфікацією Закарпаття. Він сфокусував у собі всю сутність закарпатського життя. У цьому сенсі залишається вічною, позачасовою постаттю. Книжка цікава науковцям, джерелознавцям, літературознавцям. Із листування, а ще більше зі щоденників, я дивувався, наскільки широко мислив письменник. Тому читаймо І.Чендея і пізнаваймо себе через його слово!»
Наступним виступив доктор філологічних наук із Київського національного університету ім. Б. Грінченка Микола Васьків: «Виконана величезна робота над дослідженням і впорядкуванням спадщини І. Чендея. Під час такої діяльності з’ясовується, що постійно треба щось доопрацювати. Завжди з’являється щось нове, актуалізуються якісь смисли. Робота ведеться не тільки над упорядкуванням доробку митця. Це пізнання творчих світів автора. І. Чендей усвідомлював, що бути митцем – то покликання. Він писав не тільки про щоденне, а й порушував важливі теми в листах, які є актуальними і тепер. Щоденник також є підтвердженням злободенності думок, висловлених письменником».
Також у коментарі спеціально для Медіацентру Микола Васьків додав: «Ця книжка — не для пересічного читача. Люди, які підбирають, відшуковують у документах, виносять факти на поверхню, — особливі люди. Вони сумлінно працюють годинами заради наукових відкриттів. Внесок Сидора Кіраля неймовірний. Іван Чендей спілкувався з квітом тодішнього літературознавства. З’ясовується, що імен, із ким листувався роками, надзвичайно багато. Скажімо, Кость Волинський, Іван Дзюба, Леонід Коваленко. Вагомість видання — і в грамотній побудові: публікується лист і відразу відповідь на нього. Це допомагає відтворювати повну картину комунікації І. Чендея із своїми адресатами. Також можна відзначити докладні коментарі упорядника, що свідчить про фаховий підхід до публікації листування автора. Вважаю, що ця книга — явище, дуже цінне й потрібне тепер».
На презентації виступив і доктор історичних наук, професор Сергій Федака: «Радію, що з’явилося ще одне джерело з історії нашого краю. Листи — надзвичайно особливий і специфічний жанр, де демонструється не тільки те, що автор хотів донести, а й те, що хотілося б йому залишити між рядків. Низький уклін родичам, котрі зберегли листи, адже вони написані на папері – як відомо, досить крихкому матеріалі. А ще знаємо: не всі цінують епістолярну спадщину, але листи Чендея потрапили в правильні руки».
Особливості фестивалю додала присутність доньки Івана Чендея Марії Чендей-Трещак, яка є випускницею УжНУ та співорганізаторкою заходу. Пані Марія відзначає: «Для мене ця подія — тяглість пам’яті. Пригадую, коли навчалася на філологічному факультеті УжНУ, батько за будь-якої нагоди намагався організувати зустріч письменників зі студентами. Найбільше запам’ятався Дмитро Павличко. Сучасному здобувачеві фаху буде не зайве знайомство з письменниками чи іншими творчими людьми, які приїхали на «Чендей-фест». Це наша мета».
Родина Івана Чендея презентувала кафедрі української літератури та бібліотечному фонду УжНУ примірники І тому «Епістолярна спадщина Івана Чендея». Університетська книгозбірня також поповнилася двотомним виданням вибраних творів письменника.
До слова, працівники Наукової бібліотеки вишу спеціально для заходу організували виставку творчого доробку Івана Чендея.
Фото авторки, кафедри української літератури та Наукової бібліотеки УжНУ