Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Від давніх слів до сучасних мемів: як студенти-філологи досліджували українську мову

0 7
Чи можна зарядити батарею знаннями закарпатського діалекту? Як добре сучасні студенти розуміють слова, якими послуговувалися наші предки? І чи здатна історія української писемності перетворитися на захопливу інтерактивну гру? На філологічному факультеті Ужгородського університету довели: досліджувати українську мову можна не лише за підручниками, а й за допомогою мемів, вікторин, відеоопитувань і творчих експериментів.

9 листопада словесники УжУ влаштували три студентські заходи, присвячені мовному багатству, історії українського слова та його сучасному звучанню. Ініціаторками й організаторками виступили доцентки кафедри української мови Олеся Харьківська, Галина Шкурко та Вероніка Баньоі. А головними дійовими особами стали студенти різних курсів, які спробували себе в ролі дослідників мови, організаторів інтерактивних подій та авторів оригінального навчального контенту.

DIALECT ON: коли закарпатська говірка заряджає на 100%

Студенти другого курсу спеціальності «Філологія» освітньої програми «Українська мова та література» запропонували незвичайний спосіб дослідження закарпатських говірок. Їхній інтерактивний захід «DIALECT ON» перетворився на своєрідну гру з рівнями, завданнями та фінальною метою – зарядити уявну батарею до 100%.

На початку учасників попередили: рівень заряду критично низький, а відновити його можна лише завдяки знанню закарпатського діалекту. Із кожним виконаним завданням команди наближалися до перемоги й дедалі глибше занурювалися в особливості місцевого мовлення.

Розпочали з настрою – буквально. У завданні «Які ви сьогодні?» учасникам запропонували впізнати власні емоції за допомогою діалектних висловів. «Добрі ми», «недобрий ім ги чорт», «повні ґаті радости маву» – такі фрази стали нагодою і посміятися, і замислитися над виражальними можливостями закарпатських говірок.

Далі були вікторина, командні змагання на знання діалектизмів і творчі випробування. Учасники передавали зміст діалектних речень за допомогою малюнків, створювали меми з місцевими словами та переозвучували фрагменти кінофільму, надаючи звичним сценам нового закарпатського колориту.

Не обійшлося й без ліричних моментів. За допомогою інтерактивної платформи учасники створили спільну хмарку діалектних слів, пов’язаних із дитинством, родиною та рідним краєм. Адже іноді достатньо почути одне знайоме слово, щоб подумки повернутися додому.

Концепція «DIALECT ON» мала й глибший зміст: показати, що діалект – важлива частина мовної та культурної спадщини, у якій відображені історія краю, традиції та світосприйняття поколінь. Тож стовідсотковий заряд батареї став символічним завершенням гри, а головним результатом – новий погляд на багатство рідного слова.

Слова з минулого: чи розуміє їх сучасна молодь?

Поки одні студенти досліджували живе діалектне мовлення, інші вирішили з’ясувати, наскільки добре сучасна молодь розуміє лексику минулих століть.

Студенти другого курсу спеціальності «Середня освіта» освітньої програми «Українська мова і література. Зарубіжна література» підготували відеоопитування про давні слова та їхні значення. У центрі уваги опинилася лексика, яка колись була звичною для наших предків, а сьогодні може викликати подив або потребувати додаткового пояснення.

Учасникам опитування пропонували пояснити значення застарілих слів, а їхні відповіді фіксували на відео. Такий формат дав змогу поєднати мовознавче дослідження з живим спілкуванням і привернути увагу до того, як змінюється словниковий запас від покоління до покоління.

Для майбутніх учителів української мови та літератури це стало й своєрідним методичним експериментом: замість звичного пояснення за підручником – безпосереднє спілкування, замість готових відповідей – спроба самостійно осмислити значення слова. Так студенти продемонстрували, що навіть складні питання історичної лексикології можна подати доступно й цікаво, використовуючи сучасні медіаформати.

«Українська писемність»: подорож крізь століття, абетки та правописні зміни

Ще одну мовну мандрівку підготували студенти четвертого курсу спеціальності «Середня освіта» освітньої програми «Українська мова і література. Англійська мова і література». Їхній захід «Українська писемність» поєднав історичні факти, літературні постаті, інтерактивні ігри та сучасні правописні виклики.

Подорож розпочалася зі слов’янської писемної традиції. Студенти згадали відомості про діяльність Кирила та Мефодія, особливості глаголиці й кирилиці, а також визначні писемні пам’ятки – від Остромирового Євангелія та «Повісті минулих літ» до Пересопницького Євангелія.

Наступним етапом стало знайомство з постатями, які відіграли визначальну роль у розвитку української літературної мови, – Іваном Котляревським і Тарасом Шевченком. А перевірити літературну ерудицію присутніх допомогла гра «Хто я?», присвячена відомим українським письменникам.

Окрему увагу приділили історії українського правопису: від Харківського 1928 року та реформи 1933-го до повернення літери ґ і новацій 2019 року. Утім теорією не обмежилися. Орфографічні правила зашифрували за допомогою емодзі, а учасникам запропонували розгадати, яку саме норму приховує кожна комбінація символів.

Так історія української писемності постала не просто як сукупність дат і правил, а як захоплива розповідь про розвиток мови, її самобутність і здатність змінюватися та водночас зберігати зв’язок із минулим.

Три події – одна мова, безліч можливостей

Попри різні формати, усі три студентські ініціативи об’єднала спільна ідея: українська мова – це не лише система правил, а й живе культурне явище, яке можна досліджувати, переосмислювати й відкривати для себе знову.

Для майбутніх філологів і педагогів такі заходи стали можливістю поглибити знання й навчитися зацікавлювати аудиторію, працювати в команді, створювати освітній контент і знаходити нові підходи до викладання української мови.

Адже мова живе не лише тоді, коли її вивчають. Вона живе тоді, коли нею цікавляться, досліджують її, бережуть і передають наступним поколінням.

За інформацією кафедри української мови
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення кількості спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані коментарів.